Війна щодня приносить Україні важкі втрати. На жаль, не кожного полеглого захисника вдається впізнати одразу. Через характер бойових дій, тривале перебування на окупованій території чи значні ушкодження особу іноді неможливо встановити під час першої експертизи. Як ховають загиблого захисника, що відбувається далі, чи проводять перепоховання – розбираємося у законах.
Якщо загиблого військового не опізнано відразу, це не означає, що людина назавжди залишиться невідомою. В Україні діє визначений законом порядок ідентифікації, поховання та подальшого перепоховання військовослужбовців, якщо їхню особу буде встановлено пізніше.
Чому невпізнаних захисників іноді не можуть ідентифікувати одразу
Перед похованням тіло проходить усі необхідні судово-медичні процедури. Фахівці відбирають зразки ДНК, фіксують особливі прикмети, фотографують, описують особисті речі та збирають інші дані, які можуть допомогти встановити особу. Після цього інформацію порівнюють із наявними базами даних та ДНК-зразками родичів зниклих безвісти захисників.
Якщо одразу встановити особу не вдалося, це не означає завершення пошуків. Робота з ідентифікації триває стільки, скільки потрібно для отримання підтвердження.
Як відбувається поховання невпізнаного захисника
Після завершення всіх обов’язкових експертиз і відбору ДНК-зразків, якщо встановити особу загиблого не вдалося, ухвалюється рішення про поховання. Такі поховання можуть здійснюватися на Національному військовому меморіальному кладовищі або військових меморіальних кладовищах у спеціально відведених для цього секторах. Закон прямо визначає, що поховання проводиться в окремій могилі шляхом поховання труни з тілом (останками).
Кожному тілу ще до поховання присвоюють унікальний реєстраційний номер. Саме цей номер, а не ім’я, зазначають у документах і на тимчасовій табличці біля місця поховання разом із номером ділянки, ряду, могили та датою поховання. Це дає змогу у будь-який момент точно встановити місце поховання конкретного захисника.
Після поховання вся інформація про загиблого — ДНК-профіль, результати експертиз, фотоматеріали, опис особистих речей та реєстраційний номер — зберігається в офіційних базах. Тому поховання не припиняє процес ідентифікації: якщо згодом експерти отримають збіг ДНК або інші докази, місце поховання легко встановлюють, після чого проводять ексгумацію та перепоховання відповідно до законодавства і за участю родини.
Що відбувається після встановлення особи
Якщо експертиза підтверджує особу загиблого захисника, про це повідомляють його рідних. Після завершення всіх необхідних процесуальних дій сім’я отримує можливість поховати воїна на обраному кладовищі або ініціювати перепоховання.
Порядок таких дій сьогодні визначений законодавством. Для цього проводиться ексгумація, після чого останки передають родині або здійснюють перепоховання відповідно до встановленої процедури.
Чому ДНК-ідентифікація може тривати довго
Ідентифікація загиблих під час війни — складний процес. Для остаточного підтвердження особи іноді потрібні повторні експертизи, додаткові біологічні зразки або збіг із ДНК родичів, які звернулися значно пізніше. Саме тому встановлення особи може тривати місяці, а в окремих випадках — довше.
Попри це, кожен відібраний зразок, кожна експертиза й кожне нове співпадіння наближають момент, коли захисник поверне своє ім’я, а його рідні отримають можливість гідно провести його в останню путь.
Читайте також: Як у Рівному ховають без рідних та невпізнаних померлих: що відбувається, коли немає кому провести людину в останню путь.
