Першим кроком ушанування поета-пісняра стало урочисте відкриття меморіальної дошки. Вона прикрасила будинок на вулиці Гагаріна, 1 у Рівному, де у свій час жив і творив Олександр Богачук. Меморіальна дошка нагадує книгу: дві плити, на одній з яких — портрет митця, на іншій — пам’ятний напис. На відкритті зібралися рівненські посадовці та колеги поета.
Того ж дня у залі камерної та органної музики відбувся вечір пам’яті поета, організований рівненською облфілармонією. Сюди прийшли шанувальники творчості Олександра Богачука, його друзі та рідні. Кожен з них згадував людину, яка увійшла в рідну літературу поетом народним. Вирісши у співучій сім’ї, Олександр пішов пісенно-поетичним шляхом. Перша ж збірка віршів “Незабутнє” відразу припала до душі землякам, а наступні утвердили Богачука в українській літературі. Володів він і сатиричною стрілою, адже довгий час працював кореспондентом журналу “Перець”.
Творчий доробок поета — дев’ять збірок поезії, дві п’єси й десятки пісень. Такі прекрасні пісні, як “Зозуля кує”, “Димить туман”, “Зацвіли черешні” та інші — плід творчої співпраці поета Богачука з видатним українським композитором Георгієм Майбородою. Із Олександром Богачуком творили й інші відомі композитори, та й сам поет писав пісні. Його незабутні твори звучали на цьому сумному ювілеї, захоплюючи присутніх силою та мелодикою слова.
Багато теплих слів звучало того вечора з вуст ведучої — заслуженої артистки України Ліни Азарової, народного артиста України Івана Сльоти, голови спілки письменників Волині Василя Гея, заступника голови рівненської організації спілки письменників України Віктора Мазаного. Презентували й нову, останню збірку “А час не жде”, куди ввійшли вибрані твори поета-пісняра. Як сказав пан Мазаний, ця збірка — фундаментальний матеріал для місцевих композиторів, адже у ній найкращі твори поета, що стали класикою.
