Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про збалансованість виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану. Документ передбачає посилення контролю за рухом бюджетних коштів і можливість тимчасово обмежувати відкриття асигнувань, якщо державі не вистачатиме фінансового ресурсу.
Про це йдеться на сайті Уряду України.
Що саме означає це рішення, які видатки можуть обмежити та які платежі уряд визначив пріоритетними – пояснюємо простими словами.
Чому уряд вирішив посилити контроль за бюджетом
Однією з причин рішення стало відставання надходжень зовнішньої фінансової допомоги від запланованих обсягів за підсумками перших восьми місяців 2026 року. Простіше кажучи, держава розраховувала отримати певний обсяг зовнішнього фінансування, але фактичні надходження виявилися меншими.
Водночас бюджетні установи та розпорядники коштів продовжують планувати видатки. Уряд хоче уникнути ситуації, коли бюджетна установа бере на себе фінансові зобов’язання, а грошей для їх своєчасної оплати на казначейському рахунку в конкретний момент немає.
Тому з жовтня запроваджується додаткове прогнозування руху коштів і механізм тимчасового обмеження фінансування у разі підтвердженого дефіциту.
Чи означає це, що бюджетні гроші «заморозять»
Ні. Обмеження не застосовуватимуть автоматично. Казначейство щомісяця прогнозуватиме, скільки коштів буде на єдиному казначейському рахунку та скільки грошей потрібно для запланованих видатків.
Якщо прогноз покаже, що коштів достатньо, платежі проводитимуться у звичайному режимі. Якщо ж очікуваного фінансового ресурсу буде недостатньо для всіх запланованих видатків, можуть тимчасово обмежити відкриття асигнувань для частини бюджетних програм. Тобто йдеться не про загальне припинення фінансування, а про черговість платежів у разі нестачі коштів.
На що гроші спрямовуватимуть насамперед
У разі виникнення дефіциту фінансового ресурсу пріоритетними будуть визначені витрати, які держава не може відкладати.
У першу чергу кошти спрямовуватимуть на:
- національну безпеку та оборону;
- обслуговування державного та місцевого боргу;
- виплату пенсій;
- заробітні плати;
- соціальні виплати та допомоги.
Саме за цими напрямами Казначейство відкриватиме асигнування та проводитиме платежі першочергово, якщо прогноз покаже нестачу коштів.
А що буде з іншими видатками?
Саме тут важливо не сприймати постанову як автоматичне скорочення всіх інших бюджетних витрат. Якщо грошей не вистачатиме, частину видатків, які не належать до пріоритетних, можуть тимчасово обмежити. Йдеться про те, що розпорядники бюджетних коштів не повинні брати на себе нові зобов’язання понад обсяг асигнувань, які їм фактично відкрили.
Наприклад, якщо певній бюджетній установі ще не відкрили необхідний обсяг коштів, вона не повинна укладати нові фінансові зобов’язання, виходячи з очікування, що гроші надійдуть пізніше. Це має дозволити не накопичувати зобов’язання, які держава або громада не зможе вчасно оплатити.
Як вирішуватимуть, чи є гроші на видатки
Для цього Казначейство щомісяця складатиме поденний прогноз руху коштів на єдиному казначейському рахунку. Також формуватимуть подекадний прогноз фінансового ресурсу.
Для розрахунків використовуватимуть інформацію від податкової та митної служб, Пенсійного фонду, Державного центру зайнятості, Національної служби здоров’я та головних розпорядників бюджетних коштів. Тобто рішення про обмеження мають приймати не просто через загальне припущення про нестачу грошей, а після прогнозування фактичного руху коштів.
Чи стосується це місцевих бюджетів
Так. Механізм передбачає можливість тимчасового обмеження відкриття асигнувань як державного, так і місцевих бюджетів, якщо буде підтверджено дефіцит фінансового ресурсу. Водночас це не означає автоматичного скорочення бюджетів усіх громад. Якщо фінансового ресурсу достатньо, підстав для застосування таких обмежень за цим механізмом немає.
Що це означає для бюджетних установ
Головні розпорядники коштів повинні будуть стежити, щоб узяті ними бюджетні зобов’язання відповідали обсягам фактично відкритих асигнувань. Тобто установи не повинні планувати або брати на себе фінансові зобов’язання понад ті кошти, які їм реально доступні.
Мета такого підходу – не допустити накопичення неоплачених бюджетних зобов’язань та забезпечити можливість держави вчасно фінансувати найважливіші потреби.
До коли діятимуть нові правила
Постанова розрахована на період до 31 грудня 2026 року. Практичне застосування передбачених нею заходів починається з жовтня.
Таким чином, головна зміна полягає у тому, що держава переходить до більш жорсткого щоденного контролю за наявністю коштів та їхньою черговістю. Якщо фінансового ресурсу вистачатиме, обмеження не застосовуватимуть. Якщо ж виникне підтверджений дефіцит, першими фінансуватимуть оборону, боргові платежі, пенсії, зарплати та соціальні виплати, а інші видатки можуть тимчасово обмежуватися.
