Директор Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк: «Найкраща реклама – робочі місця і якість продукції» [+Фото]
- Олег Казимирович, чому саме до країн Азії привела Вас робоча поїздка?
- Дуже важливим моментом у виробництві є те, що потрібно слідкувати за усіма тенденціями, які нині з’являються у світі. Нам важливо бачити виробництво, технології, досвід інших, щоб створити якісний кінцевий продукт за максимально прийнятними цінами. Цього разу під час робочої поїздки я відвідав підприємства Малайзії та В’єтнаму, які спеціалізуються на виробництві латексної нитки.
Олег Червонюк: Я міг би бути міським головою Рівного

- Як можете оцінити розвиток виробництва у цих країнах?
- Ми ознайомилися з виробництвом, з розвитком підприємств у цих країнах. У В’єтнамі функціонує профільне державне підприємство, яке використовує найсучасніші технології. До речі, ми були першими закордонними відвідувачами, які переймали досвід цього підприємства. Помітили також і те, що у В’єтнамі держава вкладає інвестиції у розвиток виробництва.
У Малайзії ж було два підприємства, які займалися текстилем. Проте одне з них збанкрутувало, друге працює і нині. І саме це підприємство є найбільшим виробником латексної нитки. Ми підписали договір з цим підприємством про співпрацю. І будемо отримувати від них сировину для нашого рівненського Льонокомбінату.

"Думки вголос": гість - Олег Червонюк
- Ви сказали про те, що у В’єтнамі держава допомагає розвитку виробництва. А український уряд сприяє розвитку бізнесу, на Вашу думку?
- Азія швидко розвивається. Не можу точно сказати, як влада допомагає розвитку виробництва. Адже за короткий період це важко оцінити. В Україні ж, на мою думку, найголовніше, щоб держава не стільки сприяла розвитку бізнесу, а хоча б, щоб не заважала нормально працювати. Нині у нас уже роблять перші кроки у цьому напрямку. Потрібно, щоб змінювалося ставлення до виробничників. Їх потрібно поважати, так як це роблять у всьому світі.
- В Азії вам розповідали про досвід текстильних підприємств Малайзії та В’єтнаму. А чи запитували іноземні технологи про розвиток та досягнення рівненського Льонокомбінату?
- Там переважно не знають про те, де знаходиться Україна. Але під час спілкування їм цікаво було дізнатися про роботу нашого підприємства. Тож у таких поїздках ми не тільки здобуваємо новий досвід, а і презентуємо наше місто Рівне та Льонокомбінат на світовому рівні. Романтики у світі економіки мало, більше в цій сфері – прагматизму. Щоб підприємство знали і поважали у світі, одного лиш піару в пресі дуже мало. Головний чинник, яким можна виміряти успішність підприємства – це виробництво продукції, її якість, а також кількість товарів, спожитих у країні. Найкращий піар для країни та виробничників - робочі місця, які вони створили та якість продукції, яка конкурентна на світовому ринку.
- На вашу думку, яке місце Україна займає у великій річці під назвою «світова економіка»?
- Через недостатню поінформованість річка світової економіки знаходиться десь далеко від нас. Складається враження, що Україна зачепилася у якомусь болоті. Але не все так погано, адже я бачу вихід із цієї ситуації в тому, щоб більш посилено працювати. Відроджувати роботу заводів, фабрик, адже це не нормально, що у такому місті, як Рівне працюють тільки два великі підприємства – «Рівнеазот» та Льонокомбінат. У такому місті, як наше, де проживають 250 тисяч людей, повинні працювати не 10 тисяч людей, а 240 знаходитися в них на утриманні. Все повинно бути з точністю та навпаки. 240 тисяч повинні бути задіяні у виробництві, а 10 тисяч, із соціально незахищених верств населення, інвалідів, мають бути у них на утриманні.

- Що ж треба зробити для того, щоб ситуація почала змінюватися у цьому напрямку? Залучати інвестиції, шукати гроші?
- Потрібно багато працювати, щоб забезпечити людей робочими місцями. Для цього не першочерговими є кошти, хоча це і важливо. Найважливіше – використання людського потенціалу, правильна організація процесу роботи людей, її ефективність.
- А участь у виставках, отримання досвіду від інших виробників – це також крок до удосконалення власного виробництва?
- Завоювати своє місце на світовому ринку непросто, але над цим варто працювати. Мені подобаються різноманітні виставки, бо це насправді можливість проявити себе, представити місто й країну. Приємно, коли бачу, як на виставках стоять німецькі та італійські виробники, які організовано приїжджають на подібні заходи. У нас же мало хто знає про проведення подібних виставок і ще менше тих, хто їх відвідує. Нам потрібно організовувати всесвітні чи хоча б всеукраїнські виставки, адже це можливість порівняти якість, ціни та отримати корисний досвід.



Рівненський льонокомбінат, новини Рівного, Льонокомбінат, Олег Червонюк
Мінус холостяк: іще один гравець БК “Рівне” одружився

Центровий баскетбольного клубу «Рівне» Олександр Шепелев офіційно став сім’янином. Весілля спортсмена з коханою Софією відбулося у рідному для нього Житомирі.
переглядів: 311
У Костополі відкрили нове відділення гандболу для дівчат

9 серпня в Костополі, на базі Обласного спортивного ліцею, відбувся День відкритих дверей, який символізує початок роботи нового відділення гандболу для дівчат. Ця подія стала важливою віхою для розвитку гандболу в Рівненській області і є результатом системної роботи на рівні регіону.
переглядів: 242
Як я сам пригнав авто з Німеччини: історія пенсіонера з Рівного, який усе зробив власноруч

«Коли сказав дітям, що сам поїду в Німеччину по машину — вони подумали, що жартую. Але коли я приїхав додому за кермом “Астри”, мовчали, тільки посміхались. Бо зрозуміли: тато може все».
переглядів: 390
Іноземець набив тату Тризуба після успішної операції в українській лікарні

Унікальна історія трапилась у Першому медичному об'єднанні Львова: 36-річний француз Квентін Коссен, який мешкає на Карибах, прилетів до України, щоб позбутися постійного болю в спині. Після успішної малоінвазивної операції він набив собі татуювання у вигляді українського Герба – як символ вдячності та пам'яті про країну, що йому допомогла.
переглядів: 340
Батько й син Гаврилюки з Рівненщини служать Україні кожен на своєму посту

Дубенський замок зберігає чимало таємниць і легенд, але серед історії є й та, що твориться сьогодні. Тут працює династія, яка стала невід’ємною частиною фортеці. Гаврилюки — батько і син, нині опинилися на двох різних фронтах: один косить траву в оборонному рові, інший боронить Україну на передовій.
переглядів: 692
Реклама