Здолбунівчанин Микола Орлов міг стати мільйонером У “Першому мільйоні” він виграв вісім тисяч мальдівських руфій

Ток-шоу “Перший мі-
льйон”, яке показу-
ватимуть 26 грудня, для рівнян буде особливо цікавим, адже у програмі братиме участь наш земляк Микола Орлов. Він з дитинства цікавиться різними інтелектуальними телепередачами, не обминає брейн-рингів та інших ігор. Але запрошення на “Перший мільйон” стало для нього приємним подарунком.
— Після гри у футбол я отримав травму ноги, тому із загіпсованою кінцівкою лежав вдома, — розповідає пан Микола. — У мене було багато часу, тож спробував подзвонити на телепередачу “Перший мільйон”. Додзвонився і відповів на запитання. Відповідь була правильною. Після цього присвоїли номер, і комп’ютер шляхом “сліпого” жеребкування вибрав саме мене. Невдовзі пройшов спеціальне телефонне анкетування і через кілька днів подзвонили з пропозицією взяти участь у ток-шоу. На щастя, моя розтягнута нога за цей час майже загоїлась, тому зміг поїхати до столиці.
Перед початком гри нас довгий час гримували, глядачів у залі навчали, як правильно натискати на кнопочки, коли аплодувати. А ведучий програми Анатолій Борсюк не переставав жартувати.
І ось відбірковий тур… Тут основне — мати хорошу реакцію і тверезо оцінювати завдання. Власне, це мені, напевно, й допомогло перемогти у другому відбірковому турі та стати учасником гри. Оскільки передача була передноворічна, то питання перших кількох турів стосувалися свята, а також старих радянських фільмів. Після цього запитання поскладнішали. На сьомому я мусив звернутися до підказки і подзвонити другу. На восьмому — використав останню підказку, а на дев’ятому — зупинив гру. Усі питання чомусь були надто складними. Але таке трапляється. Перед екраном телевізора я часто доходив до десятого-одинадцятого туру. А на передачі не вдалось. Грати важко — у залі димостворюючий газ, в очі б’є яскраве світло. Учасник ток-шоу мусить завжди дивитися в одну точку.
Скажімо, у восьмому турі питання стосувалося музичної тематики. Я в цьому далеко не ас, тому мусив користуватися підказкою. Але після того, як вони не допомогли, логічно помислив і дав правильну відповідь. Допомогли музичні уривки, що звучать у цьогорічній прем’єрі нашого облмуздрамтеатру “Оперета, оперета, оперета...”, яку я відвідував. Під час гри це мене й виручило.
Яка ж програма без цікавих моментів? Трапилась така оказія. На відбірковому турі п’ять гравців дивляться в одну камеру, п’ять — в іншу. І так сталося, що трьома переможцями стали ті, хто сидів праворуч. Під час перерви Борсюк пожартував, мовляв, ви там з лівого краю не намагайтеся відповідати, бо ми вам компи відключили ще до початку гри. Реакція учасників була неоднозначна. До речі, одного разу на відбірковому турі комп’ютери і справді “підвисли”. Борсюк часто забував про рекламну паузу, і після того як йому в слухавки про це нагадували, він видавав різні словечка. Від цього всім було весело.
Якщо перевести зароблені гроші в українські гривні, то виходить сума три тисячі. Їх, звісно, ще й оподаткують. Але Миколу Орлова це не засмучує. Планував виграти… мільйон і поїхати з сином Андрійком у Єгипет, щоб показати йому піраміди. Але фортуна не усміхнулася. Що поробиш? Щастить не кожному.
— Новорічні вітання з телеекрану друзям та родині передав, перед учителями соромно не буде, та й на подарунки заробив. А що ще треба? — жартує Микола.