Рівненський інформаційний портал OGO.ua

подати
оголошення


15.04.2004, 05:17

Гроші на воді

Стрімкі потоки Хрінницької ГЕС

У багатьох країнах допомагають вирішити енергетичні проблеми порівняно невеликі гідроелектростанції, які здатні забезпечити електроенергією найближчі райони. Наприклад, у Німеччині малих ГЕС налічується до 30 тисяч, у Франції — понад 4 тисячі, в Японії — 1,3 тисячі. А Україна, яка має великий гідропотенціал малих і середніх рік, нині нараховує тільки п’ятдесят працюючих малих гідроелектростанцій.
Хоч, напевно, ніхто не вважає, що будівництво нових та відновлення зруйнованих малих ГЕС значно підвищить рівень і надійність енергозабезпечення економіки країни, буде сприяти скороченню дорогої імпортної вуглеводної сировини, а також суттєво вплине на поліпшення екологічної ситуації. До 70-х років з десяток малих ГЕС працювало на Рівненщині. Але, починаючи з 70-х років, роботу цих електростанцій почали припиняти. Обладнання на всіх було демонтовано і вивезено, а приміщення з часом майже повністю зруйнувались. Прикладом цього може служити невеличка ГЕС у селі Івання поблизу Дубна.
Та навіть у час гігантоманії не припиняла свою роботу Млинівська гідроелектростанція на малій річці Іква. І коли раніше просто не звертали уваги на цю гідроспоруду, то зараз є бажаючі купити її. Пропонують чималі гроші, проте колектив не має наміру продавати станцію, добре розуміючи, що гроші швидко закінчаться, а електростанцію не повернеш. Млинівська ГЕС експлуатується з 1953 року. Тоді тут встановили турбіну австрійського виробництва, яка й донині справно служить, правда, не без поломок. Доводилось навіть зупиняти турбіну, вкладати у ремонт чималі кошти. Її директор Микола Чегренюк бідкається, що заміна шестерні, яку виготовляти на “Рівнеазоті”, обійшлась за 30 тисяч гривень. А коли б її виточували у Харкові, куди спочатку звернулись енергетики, то цей агрегат обійшовся б у кілька разів дорожче. А ще, вважає директор, що утримувати станцію у робочому стані вдається завдяки високій кваліфікації обслуговуючого персоналу.
Нині гідроелектростанція працює на повну потужність. Але на таку високу продуктивність не завжди можна вийти. У літню пору, коли рівень води в Ікві падає, електростанція може працювати всього на 20 відсотків від своєї потужності. А ще одним з недоліків місцевої ГЕС є те, що тут лише одна гідротурбіна. Коли через технічні неполадки доводиться її зупинити, то тоді від напору води ніякої користі. Тож колектив станції має намір встановити ще одну турбіну, яка б виробляла електрострум на випадок виходу з ладу основного агрегата.
До речі, потужність Млинівської ГЕС складає 362 тис. кВт. А найбільше електроенергії було вироблено у 2002 році — 2 млн. 700 кВт/год. Вже за три місяці нинішнього року було генеровано 490 тис. кВт/год. Здавалось, такі показники дозволяють жити колективу станції небідно. Проте частину виручених грошей потрібно віддати за транспортування та за втрати електроенергії. Так, у березні колектив гідроелектростанції виробив електроенергії на 34 тисячі гривень, з них 9 тисяч оплатили за транспортування, а ще 7 тисяч перерахували за втрати. Але для споживачів, з якими укладено угоди, відпускають електроенергію на 4 відсотки дешевше. Та навіть така стабільність роботи ГЕС неспроможна утримати штат підприємства, який складається із 30 чоловік. Бо ж на станції працює 12 чоловік. Керівництво хоч шкодує, але проте мусить йти на непопулярний крок — скорочення. До речі, власником ГЕС є колективне підприємство “Агропроменерго”.
А ось інша діюча ГЕС, що у Хрінниках на річці Стир (Демидівський район), у власності ТОВ “Малий енергетичний комплекс”. Ця гідроелектростанція після тривалої перерви відновила свою роботу у 2002 році. Правда, перед тим на Стиру знову збудовано греблю, яка зберігає 34 мільйони кубічних метрів води на площі майже 2000 гектарів. Тож така вода має велику силу і може давати чимало струму. І хоча тутешнє обладнання нове, та не найкраще. Про це заявив заступник директора ГЕС. Мовляв, турбіни хоч хвалені, але не досконалі. На відміну від старенької австрійської турбіни, що працює у Млинові, тут лопаті не повертаються під потрібним кутом. Така конструкція турбіни негативно впливає на її потужність. Згідно з проектною документацією два агрегати мають виробляти 860 кВт, проте дають менше. Але й цієї електрики вистачає для освітлення маленького Демидівського району.
До речі, чимало питань виникає щодо приватизації Хрінницької електростанції. Навіть порушено кримінальну справу щодо місцевого сільського голови за продаж ГЕС у приватні руки. А у відповідь власники кажуть, що на ГЕС не звертали увагу доти, доки вона не запрацювала... Як сказав заступник директора Хрінницької ГЕС, у відновлення електростанції не вкладено жодної бюджетної копійки. Хоча в області не всі так вважають.
Зрештою, ніхто не сумнівається, що відновлення малих ГЕС справа прибуткова і заслуговує уваги як регіональної так і державної влади.
Коментарі:

Останні новини
Новини партнерів