19.03.2008, 00:00

Микола Сорока: перезавантаження?

Хоч місцеві політики й говорять, що до сорока днів по смерті ніхто не думатиме про наступні вибори мера, ця тема — №1 на всіх ділових зустрічах, вечірках та на кухнях рівнян. Тому “ОГО” продовжує досліджувати перипетії навколо крісла міського голови Рівного.

Інколи, щоб заховати річ, треба покласти її на видному місці. Саме цю істину довелося пригадати, коли дізнався про ймовірну кандидатуру на посаду міського голови Рівного від Партії регіонів. Як повідомило джерело, у Києві визначились, хто з рівненських регіоналів буде змагатись за посаду мера Рівного. Це не Берташ, Кічатий чи Губанов (саме про таку можливість ми писали в “ОГО” №9 від 28 лютого 2008 року). У столиці керівництво “регіоналів” вирішило, що наступним міським головою Рівного цілком може cтати… Микола Сорока. І, як нам стало відомо, у Партії регіонів налаштовані винятково на перемогу.

Навіщо регіоналам Рівне

Висунення Миколи Сороки кандидатом у мери — хід несподіваний. Ця кандидатура має свої плюси і мінуси, але головне, що це прізвище не треба розкручувати. Подейкують, що задля перемоги “регіони” готові витратити неабиякі ресурси. Запитаєте, навіщо це їм потрібно? Причин насправді є декілька.

Пропагандистська. Сам факт перемоги у Західній Україні кандидата-регіонала буде неабияким приводом пропіарити партію на загальнодержавному рівні. Заявити, що партія стала “загальнонаціональною”, а не лише представляє інтереси Сходу. Перемога дасть підстави говорити, що націоналістичний Захід сприйняв “регіоналів”. Уявіть, скільки козирів з’явиться в риториці Нестора Шуфрича, Ганни Герман та Тараса Чорновола. Та й отримати невеликий плацдарм для масштабного ідеологічного наступу на Захід перед майбутніми президентськими виборами (а, можливо, й достроковими місцевими чи парламентськими) теж далеко не зайве.

Організаційна. Починаючи з 2004 року, Партію регіонів переслідують невдачі: Янукович не став президентом і двічі втратив прем’єрство, широка коаліція так і не відбулась. Тому перемога на виборах у Рівному може стати підтвердженням здатності сьогоднішнього керівництва ПР до ефективних дій.

Розвідка боєм. Подейкують, що на виборах мера Рівного регіонали збираються випробувати нові розробки своїх політтехнологів, які мають бути використані на наступних президентських виборах. Що може бути краще, ніж випробувати нову “зброю” в “бойових умовах”, для цього не шкода ресурсів.

Самі ж “регіонали” поки що не коментують інформацію щодо можливості висунення Миколи Петровича.

— Зараз не можу сказати, чи стане Сорока кандидатом у мери, це питання ми вирішуватимемо лише після сорока днів по смерті Віктора Анатолійовича, — сказав депутат Рівненської міськради, фракція Партії регіонів, Олексій ГУБАНОВ. — Лише після 24 березня партія визначатиметься щодо питання виборів міського голови Рівного.

Партійні міграції Сороки

Микола Петрович Сорока довгий час очолював Народну партію на Рівненщині (ще тоді, коли вона називалась Аграрна партія України), але перед парламентськими виборами 2006 року йде з посади керівника обласної партійної організації та 7 лютого 2006 року за власною заявою виходить з виборчого списку Блоку Литвина кандидатів у депутати Верховної Ради, де був №72.

Разом із Романом Василишиним вони очолюють список малорозкрученої партії покійного керівника “Укрзалізниці” Георгія Кирпи “Відродження” до обласної ради. Для багатьох було несподіванкою подолання тривідсоткового бар’єру цією партією в області. Таким чином Сорока стає депутатом облради. Але він не частий гість на сесіях (“ОГО” №11 від 13 березня).

У 2007 році Микола Петрович ще раз змінює партійну належність, вступаючи до лав Партії регіонів. На дострокових парламентських виборах його включають до партійного списку аж під 248 номером. У цей час він працює першим заступником міністра регіонального розвитку та будівництва України. Але з приходом у прем’єрське крісло Юлії Тимошенко його прізвище серед заступників не значиться.

Неможливе можливо

Міський голова Рівного Микола Сорока — це нереально? Тоді давайте спробуємо спрогнозувати. Наприклад, регіонали (Микола Сорока) домовляються із Світланою Богатирчук-Кривко (Блок Литвина), щоб вона не висувала свою кандидатуру, оскільки вони фактично гратимуть на одному електоральному полі. Домовляються ще з кількома яскравими представниками з ідеологічно близьких політичних таборів про підтримку.

Подейкують, що переговори про підтримку Миколи Сороки на виборах уже ведуться. Кажуть, що допомагає колишньому керівнику Рівненської ОДА його старий соратник, а нині віце-президент корпорації “Інсеко” Анатолій Камінський.

Щодо Світлани Богатирчук-Кривко, то вона категорично заперечила факт переговорів, що нібито мають місце.

— Ніякі переговори стосовно підтримки кого б там не було, на посаду міського голови зі мною не велися і не ведуться. – сказала заступник міського голови Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО. – Та й я навіть не дозволила б цього робити в період, доки не минуло сорок днів…

Колега по депутатській групі “Відродження” в Рівненській облраді Роман Василишин наразі відмовився коментувати ймовірність висунення Сороки, пообіцявши дати вичерпні відповіді після звернення міськради до парламенту про призначення виборів міського голови.

— Я не хотів би говорити на цю тему, бо ще не пройшло сорок днів після смерті Віктора Чайки та міська рада не призначила нові вибори, — наголосив депутат Рівненської обласної ради Роман ВАСИЛИШИН. — Прийде час і я дам відповіді на питання щодо цієї теми.

Якщо Блок Литвина не виставлятиме свою кандидатуру (Світлану Богатирчук-Кривко), а Миколі Сороці вдасться заручитись підтримкою кількох впливових груп, то його шанси зростають. Хоча... чомусь згадується 2002-й, коли після висунення Ігоря Бакая в нардепи від Рівного його майбутнє депутатство теж здавалось багатьом питанням вирішеним...