03.07.2008, 01:04

Берестечко – історія козацької слави

Недалеко від Рівного, поблизу райцентру Демидівка є село Пляшева, де в 1651 році відбулась найбільша битва сімнадцятого століття. Ця подія стала трагічною сторінкою в українській історії, а Берестечко — місцем поклоніння та вшанування пам’яті загиблих за Україну. Нині тут знаходиться Державний історико-меморіальний заповідник “Поле Берестецької битви” та музей-заповідник “Козацькі могили”.

Якщо ви ніколи не були на “Козацьких могилах”, то найближчих вихідних мерщій збирайтесь і вирушайте в дорогу. Є два варіанти, як дістатись до місця Берестецької битви: маршруткою з автовокзалу і за дві години ви на місці, або ж на авто, тоді витратите на дорогу трохи більше години.

Тут відчувається козацький дух
Минувши Млинів і Демидівку, вже за кілька кілометрів ви на місці – у селі Пляшевій. Цьогоріч пощастило побувати на “Козацьких могилах” саме в день вшанування пам’яті загиблих козаків, яке традиційно проходить на дев’яту неділю після Великодня.
... З усієї України з’їхалось стільки людей, що машину доводиться лишати за кілометр до заповідника. Тут можна побачити кого завгодно, від знайомих з сусіднього будинку чи гарних дівчат у вишиванках до депутатів Верховної Ради.
Йдемо далі, на територію монастиря, який вражає своєю оригінальною та витонченою архітектурою. За монастирем, на другому березі річки Пляшівка, видно намети з польськими штандартами. Виявляється, то польські “козаки” (у Польщі вони називаються “Братство куркове”), які приїхали, аби на знак примирення разом з українцями вшанувати пам’ять загиблих.
Навіть якщо ви ніколи не вважали себе націоналістом, вдягніть у поїздку вишиванку. Чомусь саме у Берестечку починаєш розуміти слова гімну України, а поняття “козацький дух” набуває реального змісту.
Прогулюючись понад річкою, проти течії, виходимо на місце, де стояли козацькі війська. Справа можна побачити реконструкцію Малої Січі. Звідти час від часу чути постріли зі справжньої козацької гармати. В якусь мить уявляєш себе в далекому 1651 році, здається, ось-ось із-за пагорба покажуться польські війська й почнеться жорстока січа.
Однак останні постріли та дзвін шабель вже давно загубились за стіною століть і лише старі козацькі хрести, які вже наполовину сховались у землю, нагадують про те, що тут поклали голову тисячі українців і поляків у одній з найбільших баталій в історії.

Найбільша битва в Європі
Берестецька битва була не лише найбільшою трагедію визвольної війни Богдана Хмельницького, а й найбільшою битвою тогочасної Європи. Загальна чисельність “доброго” (кадрового, регулярного) козацького війська становила 60–70 тисяч чоловік при 100-130 гарматах. Також тут було біля 170 тисяч селян-повстанців, не менше 20 тисяч татар і 5 тисяч турків.
У польському таборі під Сокалем було зосереджено 70 тисяч чоловік, з них 40 тисяч посполитого рушення, 12 тисяч піхотинців і драгунів, а також до 200 тисяч обозної челяді. Це було найбільше військо, яке будь-коли вдавалося зібрати польському урядові.
Битва розпочалась 28 червня, і все складалось на користь козаків, але татарська кіннота, без якої у козаків не було шансів, покинула поле бою. Хмельницький разом з невеликим загоном кинувся за ханом, аби умовити його повернутися, однак безуспішно.
У ніч на 30 червня козаки почали відступати через нашвидкуруч збудовані переправи через болота. Відступ прикривав двотисячний загін готових на смерть козаків. А в самому таборі залишився загін із 300 козаків, який був повністю знищений у бою. Всього ж під Берестечком загинуло близько 30 тисяч козаків.