Ми у Facebook
04.11.2008, 00:00

Андрій Пермяков був романтичним і цинічним

Приблизно о четвертій потихеньку до малої зали Рівненського облмуздрамтеатру почали сходитись небайдужі. Мене зупинив симпатичний хлопчик із татом, питаючи дорогу до малої сцени. Виявилося, що молодший з них — тезка автора — Андрій Пермяков. Увійшли. У залі напівтемрява. Посеред сцени стояв стіл, на якому розмістилася ветеранська стрічка, троянда, акторська перука та збірник поезій “Сквозь”.
Андрій Пермяков попросив присутніх ще зачекати, і після паузи почав:
— Я мав честь запросити вас на презентацію своєї книги, — говорив російською він, — запрошення розіслав усім-усім, аби ті, хто має бажання, могли прийти. Проте мене не завжди запрошували туди, де неодмінно хотілося бути, тому перша поезія “Я вновь в числе неприглашенных”.
Далі автор запрошував своїх друзів зробити презентацію йому і його книзі. Редактор книги Євгеній Васильєв у жартівливій формі розповів про те, що при прочитанні книги мимоволі знайомишся із раннім Пермяковим — учнем 15-ї школи, класичним Пермяковим — студентом-філологом...
— А коли заходиш у книгарню “Слово” і бачиш великий плакат-рекламу книжки “Сквозь”, одразу розумієш, що маєш справу із творчістю зрілого Пермякова-піарщика, — зауважив Євгеній Васильєв.
Ведучий прес-огляду на телеканалі “Рівне 1” Віталій Скринський зробив свої жартівливі зауваження щодо поезій автора.
— Коли читав книгу вперше, то пропустив, у хорошому розумінні цього слова, Пермякова через себе, а коли читав вдруге, то вже робив нотатки на папері, — жартуючи, розповідав він.
Автор книги по черзі брав предмети, що лежали на столі, і читав поезії. Ветеранська стрічка — поезія “ВетеРАНЫ”, троянда — кілька поезій про кохання, перука — спроба скороченої інтерпретації “Гамлета”.
Час спливав, а розходитись не хотілось: присутнім подобався романтичний цинізм і відвертість Пермякова.
— Андрюшо, може, ти ще щось почитаєш, — вигукнув хтось із залу.
— Можу прочитати улюблені поезії класиків, — пожартував він.
На кінець хочеться додати, що збірка “Сквозь” не залишить байдужими любителів як форми, так і наповнення. Вступне слово, скажімо, написано у вигляді листа “щастя”. Рецензію до збірки зробили лідер гурту “От вінта” Юрій Журавель, співачка Ірина Сказіна, редактор розважальних програм “Нового каналу” Сергій Гулюк та інші. І всі вони зійшлися на тому, що книжка “Сквозь”— це душевні вірші, своєрідне поєднання цинізму та романтики... Буде що почитати й тим, хто любить речі називати своїми іменами.





На правах реклами