6 місце. Птах регіонального польоту — Микола СОРОКА

Лютневого дня 1997 року один із нинішніх журналістів “ОГО” успішно виконав редакційне спецзавдання: у приймальні “Рівнеоблагротехсервісу” на вул. Словацького назвати секретарці “пароль” — прізвище одного нині покійного чиновника облдержадміністрації — й отримати у відповідь клаптик фотопаперу 3 на 4 із зображенням малознайомого широкому загалу чоловіка в костюмі. Фото було потрібне для газети — в редакційному архіві не виявилось зображення щойно призначеного головою Рівненської облдержадміністрації керівника вищезгаданого підприємства Миколи Сороки.

З фотографіями Сороки вже незабаром, зрозуміло, жодних проблем не було. А от із публічністю в людини, яка пропрацювала на чолі області майже вісім років, складалося не дуже. Гучних заяв Микола Петрович не робив, прес-конференції збирав нечасто. Зате реалізовував амбітні будівельні проекти й користувався чималою довірою екс-президента Леоніда Кучми.

Чутки періодично “відправляли” Сороку то в посли, то в міністри, то в заступники міністра. На останній посаді він справді з'явився — але лише після зміни президента. Та й то не одразу — тільки після другого приходу Януковича в уряд влітку 2006-го. Коли трохи більше, ніж за рік, уряд змінився — не стало й Сороки на посаді першого заступника міністра регіонального розвитку та будівництва.

Один із найменш публічних депутатів Рівненської облради, він знову зник з інформаційного поля (де, втім, не надто світився й перебуваючи на високій урядовій посаді) — аби восени 2008-го піти в мери Рівного на позачергових виборах. Тут уже довелось “вийти на люди” — навіть сайт кандидатові створили під промовистим ім'ям soroka.rv.ua. Як не дивно, він функціонує і зараз — там, скажімо, можна прочитати післявиборче інтерв'ю Миколи Петровича, де кандидат, який зайняв 30 листопада 2008-го четверте місце, обіцяє обов'язково піти на вибори міського голови Рівного знову. Втім, нині ця обіцянка більше схожа на музейний експонат. Після зміни Президента Сорока цілком прогнозовано повернувся на посаду, яку обіймав за часів другого уряду Януковича. (Правда, перед тим встиг знову “засвітитися” в чутках — його “сватали” на губернатора Волині).

Навряд чи нині є сенс говорити про мерські перспективи у Рівному людини, яка займає цілком комфортне крісло в столиці, вирішуючи питання, як сказано на тому ж таки сайті, “регіонального розвитку регіонів”. Ресурсу впливовості посада першого заступника міністра дає достатньо, в області Миколу Петровича пам'ятають, свідченням чому — шосте місце в рейтингу “ОГО”. І нащо в такому разі кабінет на Соборній, 12...