Інвалідам не потрібні співчуття, вони потребують розуміння

На гостей чекав солодкий стіл, організований міським управлінням соціального захисту населення, за яким люди із особливими потребами насолоджувались концертом та запальними латино-американськими танцями на візках.

— Сьогодні тут їх 140 чоловік, а загалом по області людей з обмеженими фізичними можливостями 69 тисяч, — розповів начальник КЗ Обласного центру з фізичної культури і спорту інвалідів “Інваспорт” заслужений працівник фізичної культури Віктор Кучер.

Він запевнив, що є такі інваліди, які із багатоповерхівок вибираються лише раз на рік у такий день:
— Якби мав фінансову можливість, то потужніше фінансував би медицину, через неналежний стан якої інвалідів стає більше.

Віктор Кучер розповів про те, що це не свято, а привід згадати про інвалідів, кількість яких зростає. Цей день має привернути увагу до людей з особливими потребами, адже й досі продовжують приймати в експлуатацію будинки без пандусів та ліфти, у які не може проїхати інвалідний візок.

— Коли сталося так, що мої фізичні можливості стали обмеженими, я втілила свою заповітну мрію — танцюю бальні танці на візку, — поділилась після виступу Наталя Колесова. — Мене вчасно підтримав чоловік. Хай усюди й пишуть, що проїзд у громадському транспорті безкоштовний, та умов ним користуватись не створено. Зараз відвідую багато громадських заходів, а чоловік мене возить. Тому звертаюсь не до інвалідів, а до їх близьких людей, котрі можуть змінити життя людини з обмеженими можливостями, вивести її з депресії, підтримати і допомогти повірити у власні сили.