Чугуєвець: чому бились при обранні секретаря Рівнеради і хто контролює місцеву “Батьківщину”

— У минулій раді у вас були трохи напружені стосунки з міським головою. Ходили чутки, що мер не хотів, щоб ви потрапили в нову міськраду. Але зараз ви фактично в “промерській” більшості. Чому?
— Більшість “промерська” не в раді. Більшість “промерська” склалась на рівні міста: майже 70 відсотків рівнян віддали свої голоси за Володимира Хомка. Але не в цьому суть. Мене не цікавить думка мера в тому, хотів він чи не хотів, щоб я був у раді. Питання, що я не маю бути у Рівненській міській раді, стояло на рівні моєї рідної партії “Батьківщина”. Точніше, її місцеве керівництво, бізнес-група, яка думала, що керуватиме партією.

— Про яку саме бізнес-групу йде мова?
— Мова йде про бізнес-групу “Олас”. Саме вони не хотіли. Склалося так, що за два місяці до виборів, я вже про це знав. Мені відкрито про це заявляли. Той, хто віддав роки для “Батьківщини” — не повинен був бути у Рівненській міськраді. Бо це суперечить їхнім бізнес-інтересам. Про це ми — я і ще деякі члени партії, написали листа лідеру партії.

— Якщо я не помиляюсь, ви були членом СДПУ (Соціал-демократична партія України — ред.)?
— Влітку цього року я став членом партії “Батьківщина”. У тому листі я і ще кілька членів партії все розписали. Вказали ту бізнес-групу і те, що йде боротьба і торгівля навколо посади секретаря Рівненської міськради. Це було ще за два місяці до виборів.

— “Ми” — це хто?
— Члени партії “Батьківщина”.

— А точніше?
— Треба глянути, які там прізвища ще є (посміхаючись — авт.). Наприклад, людина, яка є членом партії з 2006 року, вона разом зі мною була в Києві.

— Ви кажете “людина”, “люди”, “члени партії”. Назвіть хоча б кілька прізвищ. Чи це закрита інформація?
— Не закрита. Думаю, ця інформація стане відома у свій час. Якщо не будуть вжиті заходи з очищення партії у місті Рівному, то це буде відкрито і надруковано — те, що писалось для Юлії Володимирівни. Були дзвінки з Києва: до мене, до інших людей. Було прохання не ворушити це до виборів, але воно все одно показало себе. Особливо боротьба за крісло секретаря, особливо боротьба...

Та тут не стояло питання добробуту жителів міста Рівного. Ніхто не шантажував міського голову, щоб заасфальтувати вулицю чи відремонтувати дах. Йшлося про посади. Більше того, посади оговорювалися не для партії “Батьківщина”. Не для того, щоб потім всередині партії визначити достойних людей на ці посади. Питання стояло про посади для конкретних, не гідних цих посад, людей.

— Про які посади і про яких людей йде мова?
— Секретарем ради хотіли зробити Юрія Запорожця, від цієї бізнес-групи. На заступника (міського голови — авт.): першим хотів бути Ігор Брошук, другим — Олег Хомич. І одна, і друга людина не може бути на цій посаді. І про інші посади ми вказували (в листі до Тимошенко — авт).

— У результаті зборів, наскільки мені відомо, Юрій Запорожець був готовий зняти свою кандидатуру на користь Олександра Курсика.
— У результаті рейтингового голосування Курсик набрав два голоси. Тобто його і ще чийсь голос. Запорожець побачив, що він не проходить, і тоді вони підставили Сашка. Вони прекрасно розуміли, що навіть на рівні фракції він не може бути секретарем. Юрій Запорожець просто хитро зіграв проти Курсика. І все...

— Вас виключили з партії “Батьківщина”?
— Мене виключили з фракції “Батьківщина”, але з партії не виключали. Не знаю чому. Хоча виключати з фракції мене не мали права. Якби я навіть порушив партійну дисципліну, то мені мали б зробити зауваження. Як це було у випадку з тим же Запорожцем, коли він, попри рішення фракції, проголосував за виділення землі під церкву на Пагорбі слави.

— Під час сесії (на якій обирали секретаря міськради — авт.), так би мовити, дуже переймався вашою долею регіонал Олексій Губанов. У вас були якісь домовленості, він знав, як ви маєте голосувати?
— Знала вся фракція, знало місто. Після виборів, коли ставилось питання про кандидатуру секретаря, коли було відомо, що міський голова хоче висувати кандидатуру Грещука. І коли зняла свою кандидатуру ще одна гідна людина, я розумів, і всім про це казав, що голосуватиму за Андрія Грещука.
Як у той день відбувались події в залі, я не знаю. Нас закрили в тій коморі (дорадча кімната — авт.). А звідти нічого не видно і не чути, що відбувається в залі. Нас просто звідти не відпускали.

— Що робитимете далі?
— Працюватиму на користь своїх виборців. Написав заяву у ту ж саму комісію, в якій працював у минулій раді. Бо маю вже досвід попередніх років роботи у цій комісії, та й мій округ це, приватний сектор, і всі мої виборці звертаються із заявами про приватизацію землі. І мій обов’язок їм допомагати.

— Що це за комісія?
— Земельна.

— Хто, на ваш погляд, стане головою земельної комісії?
— Багато з тих, хто записався в цю комісію, хочуть її очолити: і Антоніна Озімковська, і Олександр Бабат.

— Чутки ходять, що комісію очолить Мирослав Берташ.
— Це в тому випадку, якщо ця комісія відійде Партії регіонів. А якщо її віддадуть “Батьківщині” — то її очолить хтось з “Батьківщини”.