Пономарьов влаштував свято для рівненського співака Миколи Бобрика

— Миколо, які перспективи відкрив тобі проект?
— Я вже місяць як вдома, але постійно згадую приємні моменти на проекті, знову і знову переживаючи той психологічний стан. Поки що пропозицій нема, оскільки проект ще не завершився, та й з випуску передачі на екран минуло не так багато часу. Але Олександр Пономарьов відразу, набравши людей у команду, пообіцяв після закінчення "Голосу країни" всіляко допомагати своїм вихованцям.

— Наскільки дружньою була атмосфера в команді?
— Можливо, у це важко повірити, та наш колектив був надзвичайно згуртованим. Цим ми найбільше відрізнялися від команд інших продюсерів, де недоброзичливість та заздрість проявлялися часом навіть дуже яскраво. Без перебільшення нас впевнено можна назвати великою дружною сім’єю. Сьогодні ми все ж не втрачаємо зв’язків, часто спілкуємося, щиро радіємо один за одного та вболіваємо, сподіваємося на швидку зустріч.

Рівненського співака у "Голос країни" обрав Костянтин Меладзе

— Чи справедливим вважаєш вибір тренера на користь суперника?
— Мені про це важко судити. Очевидно, у нього були вагомі підстави обрати саме Владислава Ситника. Можливо, я не став улюбленцем Пономарьова, але мене уподобав народ, що набагато важливіше і приємніше. А з Владом ми добре спілкувалися ще до того, як нас поставили у пару. Наші численні прохання про те, аби нас не робили суперниками, були відхилені, а кадри — вирізані з ефіру. Але попри все я щиро радий за мого тимчасового опонента й надалі буду вболівати за нього.



— Чи відчули зверхність у ставленні Олександра Пономарьова до своєї команди?
— Зовсім ні. Ми спілкувалися просто і невимушено, як давні знайомі. Він запрошував нас усіх до себе на дачу, де ми чудово відпочили. Не згадуючи про проект, дали добру волю накопиченим емоціям. А ще з часом перебування там збігся мій день народження. Зізнаюсь, це було найкраще та незабутнє святкування. Костянтин Меладзе також дуже добре до нас ставився, як батько, давав цінні поради. А у нього і справді є чого повчитися.



Сторінка Миколи Бобрика у соцмережі Вконтакті

— Багато глядачів спершу тебе не впізнало у новому іміджі. Чим це спричинено?
— Дуже захотів якось змінитися. Тим більше попередній вигляд здавався мені занадто банальним. Тому новою зачіскою та окулярами вирішив додати оригінальності.



— На вулицях вже почали за рукави смикати?
— Не скажу, що інтенсивно, але впізнають люди. Не раз доводилось чути репліки перехожих: "Ой, подивись-подивись, пішов той з передачі, з "Голосу країни", там, де співають…".



— А імунітет до зіркової хвороби вироблений?
— На подібні хвороби не страждаю. Хоча, чесно кажучи, були моменти, коли трохи "заносило" не в той бік, та я вчасно ставив себе на місце. Адже мене ніщо не відрізняє від представника будь-якої професії. То чому ж зазнаватися? У кожного своя робота, виконання якої залежить від сумлінності та бажання.



— І, наостанок, поділися з читачами творчими планами.
— Нещодавно закінчив Рівненський державний гуманітарний університет. Тому, маючи музичну освіту, планую надалі незрадливо працювати у цьому руслі, отримуючи задоволення та даруючи його людям. До речі, зараз займаюся авторською піснею, що значно складніше, ніж здається. Сподіваюсь невдовзі потішити всіх власними творами.