Справжній професор — Володимир ПИЛИПЧУК
Народний депутат перших двох скликань, один із двох обранців рівнян на перших демократичних виборах до українського парламенту (в 1990-му, як і в 1994-му, місто ділилось аж на два округи, по другому в народні депутати пройшов Василь Червоній), Володимир Пилипчук справді давно не "світиться" в українському політикумі.
Той, чиї уявлення про депутатський корпус виплекані ток-шоу Шустера і Кисельова, навряд чи знає, що доцент рівненського "водного" університету Володимир Пилипчук, пройшовши в 1990-му до парламенту, очолив там постійну комісію (тоді нинішні комітети іменували саме комісіями) з економіки організував розробку або ж виступив співавтором 196 законопроектів і ще 28 розробив самостійно. Серед вищезгаданих документів — закони "Про власність", "Про підприємництво", "Про цінні папери та фондову біржу", "Про банки та банківську діяльність", "Про банкрутство"; ледь не все приватизаційне та антимонопольне законодавство перших років незалежності. Був час, коли кандидатуру Пилипчука навіть розглядали на посаду прем'єр-міністра, а очолювана ним комісія ще за часів Союзу розробляла дизайн гривні.
...Подальша доля Пилипчука не типова для тих, хто потрапляє на політичний олімп. Хоча, можливо, — й логічна для часу, коли в моді стали інші професори, не без лапок, як Пилипчук.
Після поділу колись єдиного Народного Руху України на три "відгалуження" рухівець Пилипчук не вступив до жодного з них. Після закінчення депутатських повноважень у 1998-му — не "засвітився" на жодній державній посаді. "Нічого собі не урвав, ніякого, хоч маленького банку чи заводу-фабрики...", — пише про земляка вже згаданий вище Микола Несенюк, який у 1990-му працював із ним під час виборчої кампанії.
Донедавна академік Пилипчук працював у столиці науковим консультантом, нині — пенсіонер. У київських виданнях час від часу й нині можна прочитати його аналітичні статті та авторські колонки, насичені глибокими, цікавими і "непричесаними" думками про стан справ в Україні. Думками людини, яка, на відміну від багатьох наступників у парламенті, залишила слід на землі в законах і наукових працях, а не в балаканині під прицілом погляду Кисельова.

Страсна субота: що потрібно і чого не можна робити у Велику суботу перед Великоднем

Сьогодні, 19 квітня, православні християни відзначають Велику, або Страсну, суботу – останній день Страсного тижня перед світлим святом Великодня. Це час глибокої скорботи, тиші та духовного зосередження, присвячений спогадам про перебування тіла Ісуса Христа у гробі після розп'яття та Його зішестя до пекла.
переглядів: 631
Чи можна сміятися у Страсну п'ятницю

У християнській традиції Страсна п’ятниця — один із найсумніших і найглибших днів церковного календаря. Саме цього дня віряни згадують страждання і смерть Ісуса Христа на хресті.
переглядів: 365
У Острозі працюватиме мобільна амбулаторія з профілактики та скринінгу хвороб
22 квітня з 10:00 на території Острозької багатопрофільної лікарні розпочне роботу мобільна амбулаторія.
переглядів: 346
Комунальні підприємства Рівного запрошують на роботу

КП "Міськсвітло" та КП "Спецкомбінат - ритуальна служба" шукають нових працівників для зміцнення своїх команд.
переглядів: 365
Як відсвяткувати Великдень без шкоди для здоров'я

Незабаром українці святкуватимуть Великдень та пригощатимуть рідних і близьких різноманітними смаколиками.
переглядів: 280