Вибір "ОГО". Андрій БОРТНІК — 24 години на сторожі життя

Обираючи для себе професію, Андрій Бортнік довго не вагався. Прикладом для нього слугували родичі-лікарі, яких у родині багато. Проте він міг присвятити своє життя музиці, адже батько Андрія Анатолійовича скрипаль, заслужений артист України, директор Рівненського музичного училища РДГУ Анатолій Бортнік, який прищепив синові любов до мистецтва та навчив гри на скрипці.

У спілкуванні Андрій Бортнік — відверта та дещо м’яка людина. Проте, коли справа доходить до роботи чи вирішення важливих питань, він — сама вимогливість. У людях цінує відповідальність, наполегливість та дисциплінованість. Інакше і бути не може, адже його кваліфікація — невідкладна хірургія. На операційний стіл до Андрія Анатолійовича потрапляють люди, порятунок життя яких іноді вимірюється хвилинами. За таких умов працювати доводиться у вихідні та святкові дні. Тоді чергування триває 24 години.

За десяток років Андрій Бортнік врятував багато життів. Однак він не вважає за доречне говорити, що якась операція була вкрай важка. Так чи інакше кожна з них — це врятоване життя.

Окрім порятунку людей, Андрій Анатолійович ще намагається слідкувати за тим, що загалом відбувається у медицині Рівного. Для цього працює членом Рівненського міськвиконкому. Він переконаний, що вчитись ніколи не пізно. А те, що вивчення документів та проектів рішень займає багато часу, — пусте. Головне, аби результат від цього був.

Коли йшов працювати у виконком, лікар-хірург сподівався за допомогою важелів впливу бюрократичної машини покращити медичну галузь міста. З часом усвідомив: для цього потрібні зміни на державному рівні. Тож залишається тільки контролювати, щоб фінансування йшло на потрібні речі.

Андрій Бортнік — один із засновників на Рівненщині обласного осередку ВО "Свобода". Разом з однодумцями тричі організував у Рівному благодійну акцію "Українська кров — українським дітям". На даний час Андрій Анатолійович є заступником голови Рівненської обласної організації ВО "Свобода".

Через постійну зайнятість, вільного часу у Андрія Анатолійовича практично немає. Проте дружина Ірина ставиться до цього з розумінням та підтримує чоловіка у його починаннях.

Андрій Бортнік не любить давати оцінку своїй роботі. Вважає, що оточуючі самі це зроблять, і прагне працювати так, щоб не було соромно людям дивитись в очі.

Партнер проекту: Асоціація працівників будівельної галузі м.Рівне та Рівненської області