Жіночі розваги: Рівненська актриса Катя Лапіна — про секрети арт-терапії [+Фото]

Хто сказав, що жінці місце лише в церкві, на кухні чи у спальні? Сучасні жінки мають чимало неординарних захоплень та цікавих хобі! Після робочих буднів та сімейних турбот сучасні жінки вміють відпочивати тілом і душею у найрізноманітніші способи. Хтось фотографує діток, хтось — затятий театрал, хтось тренує улюблену собаку, хтось ганяє на авто, а хтось підкорює гірські вершини. Жіночий погляд на відпочинок та розваги — у нашій новій рубриці "Жіночі розваги по-рівненськи з Юліаною ТЕТ". (Гостем рубрики може стати кожна рівнянка, для якої хобі стало частиною життя. Знаєте таких? Пишіть нам на uliana.tet@gmail.com)


В основному схильність до майстерської роботи в Каті Лапіної з'явилася ще з тих часів, коли почала власноруч роботи ремонти в квартирі. І отримувати від цього, як зізнається актриса, чимале задоволення. "Фізична праця — найкращий відпочинок для людей творчих", - з посмішкою каже вона.

А от вперше ліпкою як творчістю Катерина зацікавилася випадково, коли в одному з місцевих "художніх" магазинів побачила ось цю рибку.



— Коли з'ясувалося, що це робота ручного виконання, причому з використанням абсолютно доступних матеріалів — відразу спало на думку й собі таке спробувати. Руки насправді в мене не зовсім з того місця ростуть... :) У мене ніколи не виходило гарно малювати і я цього навіть дуже соромилась. І я до кінця сумнівалася, чи з того щось толкове вийде. Два роки тому був доволі складний життєвий період: творчий застій у театральній роботі давав про себе знати. От тоді й вперше і взялася за ліплення. Моєю першою роботою, до речі, стала рибка :)





Свою міні-майстерню Катя облаштувала прямо в себе на балконі. Саме у місці, де вона дуже любить просиджувати літніми ночами та спостерігати за зоряним небом; або ж, попиваючи каву з молоком, читати книжки.





— Арт-терапією, мабуть, це називають тому, що вся насолода — у процесі. Я б ніколи не сказала, що займаюся хендмейдом. :) Ліплю тільки для себе і для своїх друзів. Коли для друзів щось ліпиш, взагалі з особливим трепетом ставишся до роботи. Потрібні тільки натхнення бажання і час. Купила звичайну пасту для моделювання. Два роки тому кілограмова упаковка такого "пластилінового" засобу коштувала 36 грн, взяла звичайну зубочистку і шпажку для бутербродів, щоб на фігурки нанести дрібні малюнки. Влаштувалася на балконі і вперед — за роботу. :)



Паста для моделювання, зауважує Катя, найкраще підходить для початківців у такій справі. Вона дуже еластична, довго не висихає, не потребує ніякої попередньої та кінцевої обробки. Такі роботи самі собою твердіють протягом доби.



— Мені подобається, що паста згодом отримує вигляд білого фаянсу. Тому мої роботи набирають цілісного, завершеного вигляду. До речі, чомусь ніколи не пробувала їх розфарбовувати чи лакувати... Мабуть, не виникало такої потреби. Мене приваблює білий колір. А ще — синій. Можливо, тому всі роботи, які я оформляла як картини, — на синьому фоні.



Варто відмітити, що у дизайні квартири Катерини Лапіної домінує синій колір. Зокрема, кухні, де вона перебуває найчастіше. Психологи кажуть, що синій колір (асоціація з водою та повітрям) — колір глибокої задуми. Тому любов до нього притаманна саме митцям.

Виходити "зі стану глибокої задуми", зізнається актриса, їй якраз і допомагає арт-терапія.





— Я десь читала, що арт-терапія дуже допомагає людям, яким важко спілкуватися вербально. У мене так буває, що бракує слів, або не можеш вимовити ані слова, щось ніби заважає.





Психологи стверджують, що "правопівкульне" малювання, ліпка і так далі легко обходить цензуру нашої свідомості, яка зазвичай не пропускає негативні думки. "Цензура свідомості" не пропускає слова, але перед образами безсильна.





— Я ліпила все, що спадало на думку. В основному це тваринки: закохана жирафка і котик у клітинку. Ось їжачок з мультфільму "Їжачок у тумані", який я дуже люблю. Ось — кінь, який женеться вперед, — як символ руху. Кожна моя робота — це асоціація з чимось, з кимось. Це певний образ, втілений за допомогою нескладних рухів при роботі з пластичними матеріалами.





Насамкінець Катя радить не боятися і ні в якому разі не соромитися своєї роботи. Завдання — "намалювати/зліпити/скрутити супергарно" — взагалі не стоїть. Головне — творити з душею і з усією відвертістю, яка у ній накопичується...