У тому, що працедавець нині шукає кадри, які вже мають досвід та готові відразу приступити до роботи, нікого переконувати не треба. Втім, ринок праці поступово наповнюють саме молоді спеціалісти, які щойно закінчили навчання. Вони замість кар’єрного росту часто отимують допомогу з безробіття та вимушені змінювати кваліфікацію. Адже їх диплом виявився абсолютно не потрібним. Як вирішити цю проблему, забезпечити молодих спеціалістів першим робочим місцем, вирішували під час традиційного круглого столу.

Його учасники збираються уже не вперше.

- Минулого року ми спільними зусиллями напрацювали чимало корисних порад, частину з яких уже вдалося втілити у життя, - розповідає голова постійної комісії з питань науки, освіти культури, духовності облради Світлана Левицька. - Щоправда, ще є багато чому і кому вчитися. Резолюцію із практичними рекомендціями ми напишемо і за результатами цього круглого столу.

Як зазначили експерти заходу, значна кількість випускників, які опинилися за бортом працевлаштування, - навчалися за бюджетний кошт.

- У 2009 році на обліку служби зайнятості опинилося 2200 випускників ВНЗ, у 2010 — 2800, а у 2011 — вже 3000 молодих спеціалістів, половина з яких — бюджетники. До того ж третина людей з вищою освітою, які приходять до нас, щоб знайти роботу, але не за спеціальністю, яку здобувала. Справа у тому, що дитина йде вчитися здебільшого туди, куди її відправляють батьки. Врешті, виявляється, що вона нікому не потрібна. Адже, наприклад, на одне робоче місце в області претендує 82 бухгалтери та 57 економістів, тоді як відчутний брак інженерів, спеціалістів у кам’яновидобувній галузі та інше, - переконаний директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван Ткачук. - Переконаний, що роботу про перспективи працевлаштування слід починати не по закінченню школи, а раніше, до того ж говорити на цю тему не лише з дітьми, а й з батьками.
За його словами, нині роботодавець нині може отримати кваліфікованого працівника абсолютно безплатно, варто тільки вчасно помітити його на студентській лаві та взяти до себе. Натомість же шукають людину «за віком піонера, а з досвідом пенсіонера».

- 45 відсотків вакансій, які пропонують роботодавці, передбачають мінімальну заробітну плату, тобто складається враження, що подають вакансію, на яку точно ніхто не прийде, - констатує пан Ткачук.

У свою чергу перший заступник начальника управління економіки та інвестиційної політики Рівненської ОДА Леонід Біляк, пояснив, що кількість зайнятих осіб області залишається стабільною — їх приблизно 470 тисяч. А от кількість найманих працівників — постійно змінюється. Нині їх 260 тисяч осіб.

- Слід зважати і на сучасне обладнання, яке зменшує потребу у кадрах. Нині підприємство, де працює 120-150 чоловік, виготовляє продукції стільки ж, скільки раніше виробляло 5-тисячне підприєство, - каже економіст.

Загалом же працевлаштовані мешканці області за сферами діяльності розподілилися таким чином: 27 відсотків — сфера торгівлі, включаючи готельний та ресторанний бізнес, 16 — сільське та лісове господарство, 14 — промисловість, 10 — освіта, 7,5 — медицина та соціальний захист.