Чи звільнять суддю Мішуру за незаконні рішення?

Комісія дійшла висновку, що пан Мішура опорочив звання судді: протягом кількох років він ухвалював незаконні й несправедливі судові рішення про стягнення боргу на загальну суму близько 9 мільйонів доларів на користь вузького кола осіб.

На початку червня цього року на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України http://www.vkksu.gov.ua/ з’явилася інформація про дисциплінарні покарання 25 суддів з різних регіонів. Ідеться про відкриття дисциплінарної справи щодо 19 суддів, оголошення догани чотирьом суддям та звільнення двох суддів. Вища кваліфікаційна комісія суддів направила рекомендації до Вищої ради юстиції про звільнення з посад за порушення присяги судді Мішури, а також судді Старобешівського районного суду Донецької області Моцного.

Суддя Мішура звернувся з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення комісії, за яким відкрито справу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Однак Вищий адміністративний суд України у задоволенні позову п.Мішури відмовив. Постанова є остаточною і не підлягає перегляду.

Скарга на суддю
У листопаді 2012 року до вищої кваліфікаційної комісії суддів надійшла скарга на неправомірні дії судді Здолбунівського райсуду В.Мішури при розгляді цивільної справи про стягнення боргу за договором позики.

Суддя Мішура розглянув її без повідомлення відповідача та інших осіб. Суддя постановив накласти арешт на нерухомість і грошові кошти відповідачів. Але зробив це з порушенням, адже арешт наклали не лише на власне майно відповідачів, а й на майно господарських товариств, що фактично є втручанням у господарську діяльність. Через місяць Апеляційний суд Рівненської області скасував ухвалу про відкриття провадження у справі з мотивів порушення правил підсудності та ухвалу суду про скасування заходів забезпечення позову , а справу повернув на новий розгляд. А ще за кілька місяців — 8 листопада — Апеляційний суд скасував ухвалу про забезпечення позову як незаконну. Апеляційний суд встановив також грубе порушення суддею правил територіальної підсудності при відкритті провадження у цій справі. Суддя прийняв позов та застосував його забезпечення лише за копією розписки відповідача, в якій навіть немає підпису позивача, наклав арешт на майно підприємств, які не були залучені до участі у справі, що є втручанням у їхню господарську діяльність.

За результатами перевірки викладених у скарзі фактів комісія 14 березня цього року відкрила дисциплінарну справу стосовно судді.

Нема диму без вогню
Згодом з’ясувалося, що подібні порушення не були поодинокими. До Вищої кваліфікаційної комісії надійшли скарги ще кількох громадян. В одній з них йдеться про те, що 17 червня 2011 року суддя Мішура постановив ухвалу про відкриття провадження у справі про стягнення боргу за договором позики в сумі 372 тис. доларів. 23 травня, до відкриття провадження у цій справі, суддя постановив ухвалу про забезпечення позову, якою було заарештоване майно відповідачів, і видав виконавчий лист. Провадження було відкрите й призначене до розгляду на 7 липня. Всупереч вимогам закону, ухвалу про накладення арешту на майно не було негайно направлено відповідачам. Одночасно суддя допустив грубе умисне порушення закону, яким дозволено вживати заходи забезпечення позову до подання позовної заяви винятково у справах про захист прав інтелектуальної власності. Цю ухвалу як незаконну скасував Апеляцій суд Рівненської області. Але суддя Мішура не відкликав виконавчий лист з виконавчої служби, а навпаки – відновив провадження у справі з метою накладення арешту на майно відповідачів. Відтак кваліфікаційна комісія дійшла висновку, що суддя Мішура діяв в інтересах позивачів, перевищив свої повноваження і вчинив дії, що порочать звання судді.
Перевірка також встановила, що 28 квітня 2008 року цей же суддя ухвалив заочне рішення про стягнення боргу за договором позики в сумі 50 тис. доларів. Позовні вимоги також випливали з боргової розписки. В порушення вимог закону, суддя ухвалив заочне рішення лише за наслідками першої неявки відповідачів у суд.
За результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що жодну ухвалу або рішення у згаданих справах суддя не вніс до своєї бази, що є грубим порушенням Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Аналогічну справу з ухваленням заочного рішення про стягнення 250 тис. доларів основного боргу та відсотків за прострочення суддя розглянув 10 червня 2008 року. На це заочне рішення відповідач подав заяву про його перегляд, але суд залишив її без розгляду. Обґрунтовуючи таку ухвалу, суддя пояснив, що відповідачам направлена копія заочного рішення і що її отримав їхній представник. Однак, як встановив Апеляційний суд, ці обставини не відповідають матеріалам справи, а рішення суду – вимогам закону. Дані про вручення копії заочного рішення в матеріалах справи відсутні, а відповідачу копію цього рішення взагалі не надсилали. При вирішенні справ по суті суддя знову ухвалив незаконне рішення, спираючись на те, що 17 грудня 2004 року сторони уклали договір позики на 250 тис. доларів для використання їх у підприємницькій діяльності. За умовами угоди, відповідачі повинні були солідарно повернути позичені кошти до 17 грудня 2007 року. Позивач посилається на те, що у грудні 2004 року між ними був укладений договір позики, за яким гроші мали бути повернуті через три роки. Але представник відповідачів запевнив, що позику позивачі не отримували і розписки не давали. Суд належним чином докази не перевірив і долучив до справи копію документа, тоді як письмові докази зазвичай подаються в оригіналі. У справі не знайшлося ані завіреної суддею в судовому засіданні копії цього документа, ані оригіналу.

При апеляційному розгляді справи на вимогу апеляційного суду сторона позивача оригіналу такого договору суду не надала, вказавши, що достатньо й нотаріально завіреної копії договору позики. На пропозицію відкласти розгляд справи, щоб позивач таки надав оригінал договору, його представник заперечив, пояснивши, що не може його надати. Тобто в основу свого рішення суд першої інстанції поклав докази, які відсутні.

"На килимі" не вперше
Усі ці справи, за винятком останньої, комісія вже розглядала, але відмовляла скаржникам у відкритті дисциплінарної справи щодо судді. Мовляв, згідно з вимогами Закону "Про судоустрій і статус суддів", порушення суддею правил підсудності, ухвалення заочних рішень, вжиття запобіжних заходів та ухвалення незаконних і в подальшому скасованих ухвал – це поодинокі випадки. Проте об’єднавши усі скарги, комісія дійшла висновку, що суддя протягом 2008-2011 років систематично порушував закони, ухвалював судові рішення про стягнення боргу на загальну суму близько 9 мільйонів доларів на користь вузького кола осіб, заарештовував майно як відповідачів, так і пов’язаних з ними юридичних осіб, втручаючись в їхню господарську діяльність. Комісія відзначила не лише неналежне виконання суддею своїх обов’язків, а й умисність його дій. А це має ознаки порушення присяги.

Під час розгляду дисциплінарної справи суддя В.Мішура не надав обґрунтованих пояснень своїй дій, не навів аргументів і не надав доказів, які б спростовували установлені комісією обставини й свідчили про відсутність у його діях ознак порушення присяги судді.

Врешті комісія дійшла висновку, що суддя умисно порушив приписи процесуального закону, що суттєво обмежувало права громадян на судовий захист, створювало учасникам процесу перешкоди в доступі до правосуддя й підривало його авторитет.
Таким чином, Комісією встановлено факти, які свідчать про порушення суддею присяги: умисне затягування строків розгляду справи понад встановлені законом терміни, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів. Відтак Вища кваліфікаційна комісія суддів України направила свій висновок до Вищої ради юстиції з рекомендацією розглянути питання про звільнення судді Мішури з посади за порушення присяги.



Довідка

[b]Хто може звільнити суддю?
Питання про звільнення судді через порушення присяги Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного висновку або за власною ініціативою. Порушенням суддею присяги є, зокрема, вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, а також умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом. Факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів або Вищою радою юстиції. До повноважень останньої належить розгляд питання про звільнення судді з посади за порушення присяги на підставі висновку комісії.

Яке рішення вважається законним на обґрунтованим?
Законним вважається рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Куди можна поскаржитися на неправомірні дії судді
Закон “Про судоустрій і статус суддів” визначає два органи,уповноважені здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів: вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів і суддів Верховного Суду України; ВККС - щодо суддів місцевих та апеляційних судів.

ВККС
www.vkksu.gov.ua
Керівник служби дисциплінарних інспекторів-косенко Василь Йосипович, тел.(044)233-63-76
Голова Комісії - Самсін Ігор Леонович, контактний тел.: (044)233-63-76
Адреса: 03110, м.Київ, вул.Механізаторів, 9

Вища рада юстиції
www.wru.gov.ua
Голова Вищої ради юстиції - Лавринович Олександр Володимирович
Секція з питань призначення суддів на посади та звільнення із з посад: Ізовітова Лідія Павлівна, секретар секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад
Адреса: 04050, м.Київ, вул.Артема, 89 тел./факс: (044)482-09-39, zapyt@vru.gov.ua

Генеральна прокуратура України
www.gp.gov.ua
Адреса приймальні: м.Київ, вул.Різницька, 13/15.Телефон приймальні: (044)280-10-20

СБУ
Голова - Якименко Олександр Григорович
Перший заступник голови СБУ України - начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України - Черних Сергій Петрович
www.sbu.gov.ua
Приймальня: 01601м.Київ, вул.Малопідвальна, 16, тел.: (044) 226-25-64, (044)256-97-32

МВС
ГУБОЗ МВС України
Начальник - полковник міліції Рогозін Станіслав Миколайович
www.guboz.gov.ua
Адреса: м.Київ, вул.Багговутівська, 2 тел.: (044)486-71-57, факс: (044)461-16-27

Верховна Рада України
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
Голова - Чумак Віктор Васильович (член депутатської фракції політичної партії “УДАР”)
Контактні дані - тел.: (044)255-35-03 (приймальня), факс: (044)255-33-20 Ел.пошта: Chumak.Viktor@rada.gov.ua

Комітет з питань верховенства права та правосуддя
Голова - Ківалов Сергій Васильович (“Партія регіонів”)
Контактні дані - тел.: (044)255-20-97 (приймальня), факс: (044)251-21-05 Ел.пошта: Kivalov.Sergii@rada.gov.ua