подати
оголошення


06.03.2014, 12:07

Депутат Рівненської облради Юрій Супрунюк пропонує створити на Рівненщини три центри сприяння економічному росту [+ІНТЕРВ'Ю]

Досвідчений економіст, фінансист і виробничник, член депутатської групи “Рівненщина” у Рівненській обласній раді Юрій СУПРУНЮК під час засідання сесії облради 4 березня вніс ряд пропозицій для покращення стану економіки Рівненщини. “ОГО” зацікавили ідеї відомого в області та за її межами підприємця.
– Існує величезна кількість чинників, які не дозволяють спокійно, чесно та продуктивно працювати підприємцям по всій Україні, – зауважив на початку розмови Юрій Супрунюк. – Рівненщині певною мірою ще важче, адже відсутність великої промисловості та традиційна наявність депресивних районів — це характерні риси економіки нашої області. Саме тому Рівненська обласна рада закликає усіх свідомих підприємців, керівників малих, середніх та великих підприємств, неспокійних душею економістів, фінансистів, юристів, аудиторів, представників асоціацій багатьох галузей, що працюють на теренах області, долучитись до реалізації ініціатив, які я пропоную.

– Яким чином ви пропонуєте проводити ці зміни?
– Якщо говорити загалом, то насамперед це можна втілити в життя через безжалісну та безкомпромісну боротьбу з корупцією. Також надзвичайно актуальним є створення нових робочих місць, які створювали б додану вартість. Невід’ємним елементом цього реформування повинно стати продукування ідей, які за активною участю депутатів усіх рівнів перетворяться на демократичні закони в найкоротші терміни.

– Якщо ж говорити про практичні механізми реалізації озвучених Вами ідей, то Ви на сесії обласної ради наголошували на важливості створення трьох Центрів сприяння росту економіки області. Які це будуть центри і якими будуть їх функції?
– Справді, ми пропонуємо розпочати активну, наповнену змістом, роботу трьох Центрів сприяння росту економіки області. Це Асоціація платників податків у Рівненській області, Рівненська торгово-промислова палата та Антикризова рада.

– Асоціація платників податків у Рівненській області вже діє не перший рік. Ви плануєте переформатувати її діяльність?
– Асоціація створена, але вона не давала до цього ніяких результатів своєї роботи. Це відбувалося через те, що згори до низу була корумпована система не тільки збору (швидше сказати вимагання) податків, а й їх неправильного розподілу. Але вірю, що з реформуванням та ліквідацією Міністерства доходів та зборів нові керівники держави знайдуть, як правильно змінити систему оподаткування, Податковий кодекс, і в результаті буде налагоджено демократичні принципи роботи і бізнесу, і подібних організацій, що об'єднують його представників.

– Про діяльність Торгово-промислової палати останнім часом доводилось чути не надто часто. Ви також маєте пропозиції щодо наповнення її роботи новим змістом?
– Справді, роботу Рівненської торгово-промислової палати потрібно наповнювати новим змістом. Задля залучення інвестицій (українських та іноземних) саме в Рівненську область – через входження в члени ТПП підприємств, які дбають про розвиток області. Його завданням повинно стати не красування керівництва палати на телеекранах, а щомісячний звіт про зростання інвестицій в різні галузі економіки області.
Рівненська торгово-промислова палата є надбанням громади, а не структурою, яка підпорядковується якомусь органу в Києві чи у Львові. Це окрема самодостатня структура, яка, ми сподіваємося, працюватиме за принципами, за якими працюють торгово-промислові палати у світі. У багатьох країнах законодавством передбачено, що підприємства, які зареєстровані на території штату, округу, регіону, зобов’язані бути членами цієї палати. Тобто це членство є обов’язковим. Поки в нас такого закону немає, хотілося б, щоб свідомі підприємці самі ставали активними членами Рівненської ТПП. Це потрібно для того, щоб поточна діяльність палати, зокрема, та, яка пов’язана з роботою з митницею, із залученням інвестицій, концентрувалася і йшла саме через торгово-промислову палату.
Роль та завдання ТПП значно ширші, ніж ми їх розуміємо сьогодні. Найголовніше – це представлення бізнесу регіону для демонстрації переваг цього регіону для інвесторів, як українських, так і західних. Основне завдання торгово-промислової палати – це залучення інвестицій через представлення, якісну демонстрацію “обличчя” нашого регіону.

– Пане Юрію, попередні два Центри сприяння росту економіки області, про які ви розповіли, вже функціонують на Рівненщині, хоча, можливо, і не настільки ефективно, як ви бачите їхню діяльність у майбутньому. А от Антикризова рада – це взагалі щось нове. Як бачите її формування?
– Створення Антикризової ради ми маємо ініціювати вже зараз із числа усіх бажаючих керівників підприємств та окремих підприємців. Це зараз вона логічно повинна була б мати назву “Антикризова”, бо нам справді потрібно перш за все “вилазити” з цієї кризи. А через деякий час цей орган, за який проголосувала сесія, і назву б іншу отримав, і став би постійно діючим при обласній раді, і статус серйозний здобув би. А відтак – і реально впливав би на функціонування бізнесу в області.

– Якими бачите основі функції Антикризової ради на сьогодні?
– Насамперед це підготовка пропозицій до Рівненської обласної ради, аби вона спрямовувала їх до Верховної Ради для врахування під час прийняття постанов та законів. Через взаємодію Рівненської обласної ради з законодавчим органом України потрібно добитись передачі надання усіх видів дозволів на проведення робіт на території області уповноваженим місцевим органам.

Антикризова рада повинна розробити пакет заходів для забезпечення жителів Рівненського Полісся роботою на рідній землі. А це – легалізація роботи бурштинових копалень та деревообробних міні-підприємств, відновлення рентабельності вирощування та переробки льону. Досить нашим землякам розбудовувати Москву – нова влада повинна створити умови, щоб поліщуки могли гідно заробляти на рідній землі, у власній державі.
Крім того, Антикризова рада повинна визначити перелік майна для термінового продажу на відкритих аукціонах, що дозволяють не тільки поповнити місцеву казну, а й створити нові робочі місця. А у майбутньому саме Антикризова рада може ініціювати створення Фонду сприяння розвитку підприємництва.

– А хто повинен очолити цю Антикризову раду?
– Я хотів би звернутися до тих власників підприємств, які хвилюються через ситуацію, що склалася, в яких болить душа і горять очі бажанням якісних змін. Хочеться, щоб з’явився керівник, який зможе з кількох членів робочої групи сформувати Антикризову раду, очолити її та впроваджувати позитивні зміни для регіону. Адже в Києві, у Верховній Раді не знають усі проблеми та питання кожного регіону. Ми повинні турбуватися за проблематику нашого краю, об’єднувати зусилля, вносити свої пропозиції на розгляд парламенту і спільно працювати на благо Рівненщини та України.
Коментарі:




Бесплатка
Останні новини


Новини партнерів