Зворушливі вірші про Україну, Батьківщину та її мужніх синів

Розцвiтай, Україно

Розцвiтай, Україно,
Ти квiтками калини
I рости, Україно, синiв,
Щоб вони тебе милу
Захищати зумiли
Вiд усiх чужакiв-ворогiв.

А дочкам своїм, рiдна,
Ти наказ рознеси всiм,
Щоб синочкiв ростили своїх,
До науки привчали
I добру щоб повчали
Та поваги до рiдних батькiв.

Хай буде Україна
Багата та сильна,
Та щоб горя не знала вона,
Щоб була вона гарна,
Щоб була вона вiльна,
Україно моя чарiвна!..

Нам сам Бог помагає
Й землю благословляє,
В боротьбi за життя нас веде
За свою Батькiвщину,
Бо немає країни
Краще нашої бiльше нiде!..

Тобi, Україно

Моя ти рiдна Україно,
На прапорi твоїм блакить,
Багата й сильная країна,
Де жито в колосi шумить.

Пройшла страшний ти час розрухи,
Голодомору i вiйни,
Розправили величнi крила
Твої знедоленi сини.

Iз козакiв тi українцi,
Що пiдняли тебе з руїн,
Й поставили тебе, убогу,
На рiвень iнших всiх країн.

Тепер ти вiльна, Україно,
Нiхто тебе бiльш не згнобить,
Нiяка сила не зламає
I щастя нам не вкоротить.

Ми ворогiв своїх здолаєм,
Могутнi станем i мiцнi,
Свободу втримаєм руками
Й складатимем про це пiснi.

Коли ж бридкi жадiбнi руки
Простягнуть вороги до нас,
Згуртуєм ми свої громади,
Бо вже тодi прийшов наш час.

За нашу правду i свободу
Життя спокiйно вiддамо,
Як нашi предки воювали
За наше щастя i добро.

Здобудем волю i свободу
Ми для онукiв та дiтей,
Здобудем славу i майбутнє
Для України та людей!..



Вiльна ненько!

Україно, моя ненько, скiльки ж горя тут було?
Скiльки вiйська козацького на Вкраїнi полягло?
Крiпаками сини були й стали до двобою,
Щоб отримати для себе ту жадану волю.

За свободу України полягли твої сини
I в роки революцiйнi, i в роки Вiйни.
А в роки Голодомору i репресiй теж
Похованням синiв своїх не було тих меж.

Їх вбивали Ленiн, Сталiн та НКВД,
Де ж те щастя українське i свобода де?
Вже закiнчилися вiйни i, здаеться, можна жить,
Тiльки щастя це недовге кожен хоче розтрощить.

Зазiхають на Вкраїну полiтичнi вороги,
Та захапать вiльну неньку їм зовсiм не до снаги.
Люди нашi не Росiя, не казахи й Бiлорусь,
Люди нашi - мiцна сила, щоб вiддать її комусь.

Україну захищаймо, не жалiючи життiв,
I свободу добуваймо вже для наших дiтлахiв,
Щоб вони тепер свободу берегли вiд ворогiв,
Вiльно дихали i жили протягом усiх вiкiв!..

Пам'ятi героя

Колоситься в полi жито,
Грає у Днiпрi вода
I не знає дiвчинонька,
Що вже жде її бiда.

Ой за рiдну Україну
Та й полiг її коханий,
I в трунi уже лежить
Мертве тiло бездиханне.

Ой не плач же ти, дiвчино,
Бо полiг вiн у бою,
Не жалiв вiн кровi свої
За Україну свою.

Це "зеленi чоловiчки"
Вiдняли його життя,
Катували, мордували
Й вiдправили в небуття.

Та не плач, дiвчино мила,
Пам'ятатимуть його,
Бо не зрадив Батькiвщину
I народу вiн свого.

Небеса його прийняли,
Бог його благословив,
А на рiднiй Українi
В пам'ятi народ лишив!

Колоситься в полi жито,
Грає у Днiпрi вода,
Губить сльози, наче роси,
Дiвчинонька молода.

Смiлянець Т. А.


Стихи про Героев Украины, Небесную сотню и весь наш народ!

Маєте власні поетичні твори про Майдан, його героїв, Небесну сотню, мужніх українських військовослужбовців - героїв АТО? Надсилайте їх нам на info@ogo.ua - і нехай память про героїв України буде в серцях українців! Ваші поетичні рядки прочитають не лише на Рівненщині та в усій Україні, а й за кордоном!


Рівнянин у вірші запитує: Чому страждає Україна?