Ми у Facebook
06.01.2015, 18:11

77 років тому народився український поет-шістдесятник Василь Стус

На Різдво минає 77 років від дня народження Героя України Василя Стуса - одного з найактивніших представників українського руху шістдесятників, поета, перекладача, літературознавця. Пригадаймо разом сторінки життя видатного українця!
Стус народився на Різдво Христове 1938 року, та мама побоялася записувати сьомим січня, записала шостим. Уже потім Василь запитав якось глибоко віруючого теолога-самоука Семена Покутника (Скалича), яке це має значення для людини. "Додаткова благодать, щастя" - мовив він...

Коли Василеві було два роки, вся родина з села на Вінничині переїхала на Донбас - втікали від примусової колективізації. "Хоча я за нього старша, але чомусь вважала, що не я, а він од мене старший, - пригадувала сестра поета Марія Стус. - Була в нього якась витончена вихованість, рівновага, знання... Доволі рано навчився грати на гітарі, опанував шахи, завзято ганяв футбол... Він наче відчував, що життя його коротке, марно часу не витрачав, завжди був у роботі..."

А письменниця Віра Вовк згадувала: "Василь Стус з витонченими манерами підсував нам крісло й не наважувався сідати, доки всі дами не примістилися. "Стус - не селянський син! - поетично вигукувала потім пані Орися (відома перекладачка, онука Михайла Старицького Ірина Стешенко - прим. авт.). - Він, певно, нешлюбний син якогось князя!"

Украинцы не знают настоящую дату рождения Василия Стуса? (документ)

Одногрупниця Василя Стуса у Сталінському (Донецькому) педагогічному інституті Зинаїда Кононученко згадувала: "У нього завжди було що читати: Кант, Ніцше, Монтень, Феєрбах... Ми тільки очима кліпали... Самотужки вивчив латинську мову. Добре знав німецьку... На лекціях з німецької мови перекладав текст без словника, читав "з листа". Але відповідав тільки українською мовою".

Американський професор із Рівного Юрій Шевчук - про загрози для української мови

Після закінчення інституту працював за фахом - вчителем української мови і літератури, згодом - навчався в аспірантурі Інституту літератури Академії наук УРСР. Виступ у столичному кінотеатрі "Україна" з протестом проти репресій, які почались у той час (закінчення хрущовської "відлиги") проти української інтелігенції, стало початком хресної дороги Василя Стуса... За власні переконання в необхідності української культурної автономії він був позбавлений волі загалом на 12 років, і смерть свою зустрів також за гратами...

Уперше Стуса заарештували 41 рік тому - 12 січня 1972 року. Останній вирок - десять років ув'язнення і п'ять років заслання - йому винесли у 1980-му. Імовірно, Стус не добув би весь термін і вийшов на волю наприкінці 80-х, коли демократичні перетворення та національно-визвольні рухи у тодішньому СРСР стали новою суспільною реальністю. Проте, судилося йому загинути на зорі "перебудови", у вересні 1985-го, під час сухого голодування у карцері. За офіційною версією - від зупинки серця, за іншою - від переохолодження, на думку ряду дослідників - від удару нарами, можливо, навмисно влаштованого наглядачами...

75 років тому розстріляли письменника з Рівненщини Валер'яна Поліщука

Цікаво, що під час останнього процесу над Стусом адвокатом йому призначили відомого і нині політика Віктора Медведчука. Відомий письменник, правозахисник, громадський діяч і друг Василя Стуса Євген Сверстюк згадує: «Коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольського агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою. І Василь Стус відмовився від цього адвоката». Натомість сам Віктор Медведчук у коментарі на своєму сайті наполягає, що роль адвоката в таких процесах була мінімальною: «Якщо хтось думає, що я міг би врятувати Василя Стуса, то він або брехун, або ніколи не жив у Радянському Союзі й не знає, що це таке. Рішення за такими справами ухвалювалося не у суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок».

У декого з читачів на цьому місці, імовірно, виникли прозорі паралелі з політичними реаліями сучасної України. Утім, навряд чи варто поспішати відразу ж "записувати" Стуса, приміром, до лав ВО "Свобода", якби йому судилося дожити до сьогоднішнього дня. Сам він у автобіографії написав: "Зневажаю політиків". А Василь Івашко, оцінюючи збірку "Палімпсести", яку вважають вершиною творчого доробку Стуса, писав: "В українській поезії середини сторіччя годі шукати іншу поетичну книжку, що була б настільки перейнята заповіданою українською історією проблематикою, а проте вона зовсім не надається для утилітарної експлуатації в політичній боротьбі". У продовження цієї думки варто навести слова Богдана Бойчука: "...Критики й деякі читачі навперегонки товпляться, щоб обліпити груди Стуса найдивовижнішими медалями... забуваючи, що... Стус має ту єдину найціннішу для кожного поета медаль - добру поезію". Завершити цю тему хотілося б словами самого Василя Стуса із листа дружині, написаного в 1976 році: "Мабуть, на цьому світі тільки й радості - підставити свої руки під золотий потік натхнення - і пригубити води"...

...26 листопада 2005 року Василеві Стусу посмертно присвоїли звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Перші вулиці Василя Стуса з'явилися в українських містах і селах іще влітку 1990-го. Є вулиця Василя Стуса і у Рівному - в районі кладовища Грабник. А син видатного письменника, також письменник і літературознавець Дмитро Стус працює Генеральним директором Національного музею Тараса Шевченка у Києві і періодично відвідує Рівненщину з лекціями для студентів Національного університету "Острозька академія".

Рівненський письменник Петро Кралюк: Нормальна нація повинна мати свого Бандеру





На правах реклами