подати
оголошення

28.09.2015, 11:00

Начальник управління освіти Рівненського міськвиконкому Василь Харковець: Освіта – це частина стратегічного плану розвитку Рівного [+Відео]

Днями виповнилось 5 років відтоді, як освітянську галузь Рівного очолив Василь Харковець. У черговому випуску програми “Думки вголос” ми підбили певні підсумки цього часового відрізку й торкнулися майбутнього розвитку освіти міста.
Але не тільки про це вели розмову з головним освітянином Рівного — як депутат Рівнеради двох скликань, у минулому — керівник Гощанської райдержадміністрації, Василь Харковець торкнувся стратегічних питань розвитку обласного центру й висловив власне бачення підсумків діяльності депутатського корпусу Рівнеради нинішнього скликання та пріоритетів його роботи у майбутньому.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

— Василю Степановичу, як розпочався для освітньої галузі Рівного новий навчальний рік?
— Найголовніше — всі заклади освіти були готові до нового навчального року. В деяких із них капітальні ремонти чи реконструкції ще тривають, але це не впливає на навчально-виховний процес. Хочу зазначити, що цей навчальний рік ми знову почали з приємної новини — відкрили 1 вересня черговий дошкільний навчальний заклад, за номером 4, на Кутузова, 23а.
Користуючись нагодою, хочу подякувати всім, особливо батьківській громадськості, за активну підтримку закладів освіти.

— Останніми роками багато чуємо про зменшення чисельності населення в Україні — про те, що нас давно вже далеко не 52 мільйони, як було, здавалося б, іще зовсім нещодавно... Натомість про нашу область продовжують говорити як про одного з лідерів за рівнем народжуваності. Якщо брати першокласників, які цього року сіли за парти у Рівному — їх побільшало чи поменшало?
- Приємно відзначити, що позитивна динаміка росту населення в Рівному зберігається. Вже другий рік ми набираємо до перших класів більше дітей, ніж було раніше. Цього навчального року до перших класів у нашому місті пішло 3 200 дітей, що на 308 більше, ніж минулого року. Загалом так само збільшилась чисельність усіх дітей, які пішли до закладів освіти Рівного — на 1200 учнів, це, вважайте, ще одна величезна школа виросла в місті! Така динаміка дає і додаткові робочі місця, можливість працевлаштувати молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів.

ДИВИТИСЬ ВІДЕОЗАПИС РОЗМОВИ З ВАСИЛЕМ ХАРКОВЦЕМ


— Чи вистачає існуючої мережі загальноосвітніх навчальних закладів, аби обслуговувати такі кількість учнів — чи, можливо, в Рівному вже прийшов час будувати нові школи?
— Існуюча мережа закладів освіти, їхні проектні потужності дозволяють нормально працювати з такою кількістю школярів. Єдине питання, яке в цьому плані турбує — це мережа дошкільних закладів. Незважаючи на те, що за останні 2 роки ми відкрили в Рівному 3 дошкільних заклади, а за останні 5 років — 12 груп, з кожним роком бачимо, що потреба в таких закладах залишається досить суттєвою.

Якщо говорити про кількість зареєстрованих у електронній черзі, то їх станом на сьогодні — більше 6 тисяч. Із них близько 3 тисяч — це ті діти віком від 2 і більше років, які вже на сьогодні пішли б до дошкільних закладів, якби ми мали можливість забезпечити їх місцями. (А 6 тисяч — це всі загалом, разом із тими, кого зареєстрували з моменту народження). Дуже легко порахувати — якщо середній дитсадок сьогодні має проектну потужність 200 місць — виходить, що в Рівному треба побудувати ще 15 дошкільних закладів.

— Зважаючи на те, що побудувати 15 дитсадків у Рівному в найближчі роки навряд чи реально — чи є, на вашу думку, перспективи бодай поступового вирішення цієї проблеми?
— Знаєте, я пригадую, що якраз 5 років тому, 14 вересня 2010 року, мене призначили начальником Рівненського міського управління освіти. Якраз тоді, у 2010 році, закінчилась попередня Програма розвитку освіти Рівного і ми створили й затвердили на сесії міської ради нову Програму на 2011-2015 роки. І там поетапно розписали все те, що хотіли би зробити в освіті за 5 років. Сьогодні це вже може не здаватися фантастикою, але коли ми планували відкриття і добудову 14 школи, то дехто казав: мовляв, який фантазер Харковець!..

Пригадую, я об'їхав тоді всі дошкільні заклади й побачив ті кімнати, які простоювали у зв'язку з тодішнім зменшенням приросту населення й поступово приходили до занедбаного стану — я побачив, що треба відновити ті 12 груп, про які вже згадав, упродовж найближчих років. Так само дехто казав: мовляв, це нереально, бо це ж проектно-кошторисна документація, експертиза і, найголовніше, це кошти.

Але ми за 5 років запустили першу чергу 14-ої школи, і зараз ми в стадії завершення другої серги — туди буде перенесена із загальноосвітньої школи початкова школа і відкрито дошкільний заклад, що досить актуально для тієї частини міста. Ми перенесли початкову школу з “Центру Надії” з Остафова на Гайдара, а там відновили роботу дошкільного закладу, ми відновили дитсадок на Кутузова, 23 а. Тобто справді зроблено досить багато.

Який вихід бачу надалі? Потрібно продовжувати цю роботу далі. Приміром, у планах на 2016 рік — ми вже попередньо проговорили про це з міським головою — відновлення дитячого садка №17 “Вишенька” на Соборній. Сподіваюсь, що пропозиції освітян будуть підтримуватись депутатами і в наступному скликанні Рівнеради.

І все-таки на сьогодні я бачу такий вихід, щоб до будівництва дошкільних закладів долучались приватні структури. Думаю, частина населення є досить платоспроможною, і такі батьки звільнили б місця в існуючих дитсадках і з задоволенням віддали б дітей у приватні дошкільні заклади.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

— Якщо ми вже заговорили про Рівнераду — на нещодавній сесії був свідком, як ви піднімали питання ремонтів у навчальних закладах Рівного, які, виявляється, треба погоджувати з міністерством у Києві. Зараз багато говорять про децентралізацію — чи вистачає повноважень тут, на місцях, аби вирішувати нагальні освітянські проблеми?
— Ні, на жаль, справді закон про регулювання містобудівної діяльності, який вступив у дію влітку 2011 року, передбачає: надання дозволів на проведення капітальних ремонтів або реконструкцій, які відносяться до будівельних робіт 4-5 категорій складності, здійснюється в Києві. На місця, у зв'язку з децентралізацією, з 1 вересня передали певні функції, але це — будівельні роботи третьої категорії, там, де потрібна декларація. Але її і так видавала Державна архітектурно-будівельна інспекція. На жаль, всі шкільні заклади — це зазвичай 4-5 категорії. Тобто, я так спрощую, для того, щоб елементарно поставити в школі вікно за кошти міської влади — потрібен дозвіл із Києва. Це неправильно, я вважаю, і це ускладнює проходження цих процесів. Буває, що десь кома не так стоїть — і нам не погоджують відповідний ремонт... У результаті, ми не завжди встигаємо, і досить важко буває пояснити громадськості, чому вчасно, влітку, не відремонтували, приміром, шкільний дах.

Дякувати Богу, що цього року гарно працює казначейство і всі платіжні доручення, коли є фінансування з Управління бюджету і фінансів м.Рівне, проходять упродовж 5 днів. Нині з жахом згадую минулі роки, коли, на фоні девальвації гривні, підрядники могли рік чекати кошти за виконані роботи...

— Продовжуючи тему Рівнеради: як депутат двох скликань, як ви оцінили б роботу депутатського корпусу цієї каденції? Наскільки вона була ефективною?
— На початку були певні побоювання, але сьогодні можна позитивно оцінити роботу депутатського корпусу. Як депутат-мажоритарник, який виграв вибори на окрузі, де більша частина — невеликі будинки приватного сектору (це, зокрема, район школи №26, так звана перша і друга Боярка), висловлю думку тих депутатів, які також мають на округах багато приватних будинків. Люди використовують своє законне право на приватизацію землі, де стоять їхні будинки. Досить часто пишуть журналісти: знову розглядали на сесії одні земельні питання... А це тому, повторюсь, що люди пишуть заяви і використовують своє конституційне право на приватизацією тієї земельної ділянки, на якій стоїть їхній будинок!

— Тобто, можливо, потрібно, щоб пройшло кілька років, коли ця “хвиля” пройде, і більшість людей своїм законним правом скористаються...
—...Так, і тоді не буде по 180 питань у порядку денного. А загалом, якщо повертатись до оцінки ефективності роботи Рівнеради цього скликання, скажу: якщо немає якихось політичних питань, які розколюють сесійну залу, ми досить швидко проходили питання порядку денного. Загалом, і як начальник управління освіти, і як депутат, секретар бюджетної комісії, я досить позитивно оцінюю роботи цієї каденції Рівнеради.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

— Якщо говорити про вашу роботу як депутата — які основні питання піднімали?
— Я вже частково сказав про земельні питання мешканців будинків приватного сектора — вони розглядались постійно. А загалом я б акцентував на всій галузі освіти міста, адже її інтереси і потреби доводилось відстоювати всі ці 5 років, як єдиному представнику галузі у складі депутатського корпусу Рівнеради. Приємно, що зазвичай знаходив розуміння колег, аргументовано відстоюючи, пояснюючи свою позицію.

— Що ви очікували б від нового депутатського складу Рівнеради, які пріоритети мали б лежати в основі його роботи?
— Потрібно рухатись у тому напрямку, щоб місто мало чіткий план розвитку. Це Дорожня карта, це стратегічний план розвитку міста в цілому, і в ньому є напрямки — економіка, освіта, медицина, культура... І треба, щоб депутати допомагали розвивати ці блоки в контексті стратегії розвитку Рівного.

Потрібно зайти в раду не просто для того, щоб представляти інтереси якоїсь політичної партії. Так, зараз усі дуже хочуть працювати в опозиції, бо так комфортніше себе почувати — все критикувати. Але треба самому іти працювати, потрібно показувати приклад іншим своєю роботою.
Ось зараз ми готуємо Програму розвитку освіти Рівного вже на наступні 5 років — відповідно, плануємо і бачимо ту дорожню карту, по якій рухатиметься освіта Рівного. Ми — маленька частина стратегічного плану розвитку Рівного. Так само — і культура, медицина, інші галузі. То я хотів би, щоб у Рівнераду зайшли депутати, які з розумінням ставились би до того, що місто не може розвиватись без Дорожньої карти, без стратегічного плану розвитку, куди вмонтовані всі галузі.

...Пригадую, у 2006 році, коли я був призначений головою Гощанської райдержадміністрації, залучив Волинський ресурсний центр, і ми розробили стратегію розвитку Гощанського району на 5 років. Так само, як і згодом із Програмою розвитку освіти, про яку згадував, було певне подивування: що він там собі планує? Ми довго працювали над цим документом, особливо над розділом “Інвестиційний розвиток” — і за чотири наступних роки було справді дуже багато зроблено у цьому плані.

Отже, хотів би, щоб саме стратегічні питання розвитку міста, різних його галузей, депутати Рівнеради наступного скликання ставили у своїй діяльності на перше місце, а не стратегію своєї політичної сили. Бо вони — представники громади, на території якої вони проживають.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

До теми:

Юрій Благодир у програмі "Думки вголос": Конструктивні люди, підтягуйтесь – будемо разом змінювати Рівненщину на краще! [+Відео]

Депутати хочуть перейменувати школу в честь Героя АТО

Навчальні заклади Рівного - у довіднику OGO.ua
Система Orphus
Коментарі:

Останні новини

Сучасна урологічна допомога

Клініка Хміля

Янчук




Новини партнерів