подати
оголошення


21.01.2016, 19:10

Вірші рівненської студентки про війну, Україну та її захисників

Студентка Національного університету водного господарства та природокористування Наталія Макар із Рівного надіслала до редакції OGO.ua добірку патріотичних поезій.
"Я навчаюся на економічному факультеті, за спеціальністю «Облік і аудит», - розповідає про себе Наталія. - Мій вибір професії мені подобається, але в майбутньому мрію ще вивчитися на журналіста та пов’язати своє життя з журналістикою".

Наталія ще з шкільних років почала писати вірші. "У них я завжди намагалася розповісти те, що в мене на душі", - каже дівчина. А ще у вільний час наша дописувачка дуже любить вишивати бісером та займатися модульним орігамі.

Пропонуємо увазі читачів OGO.ua добірку поезій Наталії Макар.



Герої не вмирають!

Чому Ви плачите, о жінко,
Чому тремтливі сльози гіркоти
Із змучених очей печальних
Ви ллєте вдень, напевне, і вночі?

Не плачте совісним докором,
Ваш син герой, Вас захищав,
Він доблесний, хоробрий воїн…
Його до себе Бог забрав.

А мати плакала і далі,
Ридала бурею солоних сліз,
-Мій син живий!-одне лиш знала…
Труну із сином хтось привіз.

Припала мати до синочка
І доторкнулася чола.
-О сину мій, розплющ ти очка,
Чому мовчиш? А де ж твої слова?

Чому не чути серця стукіт?
Чому холодний, немов лід?
О, може, змерз, мій рідний синку?
Чому і досі ти мовчиш?

А хтось тихесенько промовив
І страшний вирок матері сказав:
-Ваш син у вічний спокій,
Він, як герой…нас залишав.

І впала мати на коліна,
Пекучий біль в душі гримів,
Стояла смутком сіра домовина –
Тепер для сина – рідний дім.

Кричала мати, захлиналась,
І ворогів всіх прокляла,
Як ниточка надія обірвалась,
Нема вже сина, більш нема!

Не тямила від горя матір,
Як сина несли в останню путь.
-Герої не вмирають! – лунало гаслом-
Герої в пам’яті вічно живуть!


Вічне кохання…

- А я закохався, ви чуєте, мамо!
Я вічну знайшов любов,
Я з нею уже обвінчався,
Серця наші б’ються в унісон.

Вона така гарна, що й годі казати,
Таких, як вона, на світі нема.
Це щастя коханням до неї палати,
Вона така мила, вона чарівна.

А очі які… які сині очі,
Я, мамо, навіки у них потонув,
Та лише чомусь сум темної ночі
Знову в очах її був.

Послухайте, мамо, як ніжно співає
На заздрість дзвінкому солов’ю,
Люблю милуватись, як уплітає
Стрічку червону в косу.

Вона така юна, а запах волосся…
Від нього я млію увесь,
Аромат трав та колосся
Переносить в думках до небес.

Вона дивовижна і рідна до болю,
Без неї не буде мені життя.
Спіткала її чомусь гірка доля,
Мені її навіть шкода.

За неї віддав би я душу і тіло,
Боровся в страшному бою,
Кохання наше вічно б горіло,
За неї я навіть помру!

Ця дівчина, мамо, – це Україна,
Понад усе її люблю,
Квітуча, навіки єдина…
Ми разом, допоки живу!


Я вірю в майбутнє країни

Я вірю в майбутнє країни,
Я вірю, настане ще час
У спокою, просто у мирі,
Розквітне країна ураз.

Я вірю настане година
Без пострілів і без гармат,
Всміхнеться разом вся родина,
Зітреться горя печать.

Я вірю в майбутнє країни,
Я вірю, настане ще час,
Засяє добром Україна,
Надії вогонь ще не згас.


Останні хвилини…

Мамо, матусю, я вам це пишу,
Тільки не плачте, я дуже прошу.
Я без вагань вибір зробив,
Я ні про що не жалію, повір.

Так, скажу правду, страшно мені,
Смерть скрізь чатує, все у вогні.
Я тут в окопі, мамо, сиджу,
Може, до завтра й не доживу…

Рана у мене кров’ю стікає,
Ні, це душа болем палає.
Сумно, що гинуть наші сини,
За Україну, за волю лягли.

Мамо, матусю, без сліз це читай,
Ти ворогів…не проклинай,
Слуг диявола Бог покарає,
Ти помолись за тих, хто вбиває.

Мамо моя, це останні хвилини…
Скоро, матусю, до неба полину.
Обов’язок був – захищати свій край,
Смерть невблаганна… ну все, мам, прощай...

До теми:

У Рівному нагородили переможця конкурсу "Зворушливі вірші про Україну"

Визначено переможців конкурсу “Зворушливі вірші про Україну”

Зворушливі вірші про Україну, Батьківщину та її мужніх синів

Коментарі:




Бесплатка
Останні новини


Новини партнерів