Медицину “з людським обличчям” крок за кроком впроваджують в обласній дитячій лікарні

Прямуючи до кабінету, зауважив пану Віталію, що знаю Павла Сільковського як одного з експертів, що допомогли розробити недавній наказ Міністерства охорони здоров'я про вільний доступ родичів хворих до реанімацій. “Ми почали це впроваджувати і раніше, ще без наказу, – зауважив Віталій Бойко. – І коли наказ лише готувався, ми вже могли поділитись власним позитивним досвідом реалізації цього нововведення”.

Вже у кабінеті головний лікар разом із колегою продовжують розмову про новації в роботі цього унікального для Рівненщини закладу. Близько тисячі працівників, 12 тисяч стаціонарних хворих і 5 тисяч оперативних втручань на рік, 25 тисяч квадратних метрів площі – цифри говорять самі за себе. Найголовніше ж – саме тут повертають здоров'я майбутньому незалежної України – нашим дітям. У скрутних умовах недостатнього фінансування закладів охорони здоров'я, відсутності реальної медичної реформи й прогресивних законів для запровадження в медицині сучасних ринкових механізмів, колектив обласної дитячої лікарні працює над тим, щоб крок за кроком впроваджувати ті покращення, які й без вкладення значних коштів дають позитивні результати для здоров'я дітей.

– Для цього потрібна злагоджена робота команди людей, і така команда у нас є, – каже Віталій Бойко. І разом із колегою перераховує кроки з гуманізації лікувального процесу, які здійснили останнім часом. Окрім відкриття для батьків дверей реанімацій, колектив лікарні нині працює над тим, щоб діти були разом із батьками і в інших закритих раніше відділеннях: маніпуляційних, перев’язочних. Переймають для цього сучасний досвід розвинутих країн.

– Один із закордонних прикладів, які ми запозичили – “музикотерапія”, – продовжує Віталій Бойко. – Так звані “тихі концерти” – “живі” виступи скрипаля в палатах – проводили у реанімації та у відділенні патології новонароджених.

– Досвід розвинених країн свідчить, що “музикотерапія” зменшує потребу хворих у медикаментозній підтримці, поліпшує їхній психоемоційний стан, – доповнює головного лікаря Павло Сільковський, який активно працює над впровадженням нових технологій у роботу лікарні.

У планах медиків обласної дитячої лікарні – запровадження “хірургії одного дня”, коли б дитину могли зранку привезти до лікарні на операцію, а ввечері, після здійснення хірургічного втручання та спостереження лікарів – відпустити додому. Таким чином і ресурси економляться, і психоемоційний стан дитини – зовсім інший, адже вона не ночує в лікарняних стінах.

...Для впровадження цього та багатьох інших нововведень колективу лікарні бракує насамперед реальної автономії медичних закладів, запровадження в медичну практику поняття “ціна послуги” і механізмів страхової медицини. Все це не вирішиш у Рівному – потрібні реформи на рівні держави. А лікарня – це частина вітчизняної медицини і суспільства в цілому. Але команда Віталія Бойка крок за кроком впроваджує в повсякденне життя обласної дитячої лікарні те, що в їхніх силах, і те, реальний ефект від чого і маленькі пацієнти, і їхні батьки можуть відчути вже зараз. І при цьому – постійно рухається вперед, вчиться нового. Аби бути готовими до неминучого переходу медицини на страхові рейки.

У цьому колективу обласної дитячої лікарні допомагає і постійний зворотній зв'язок із пацієнтами, який тут активно вдосконалюють. Так, останнім часом запрацювали фейсбук-сторінки лікарні та головного лікаря, куди можна писати відгуки, подяки, пропозиції і скарги. Тепер для цього не обов'язково записуватись на прийом до головного лікаря й чекати прийомного дня – у будь-яку пору доби можна скористатись можливостями інтернету. А при виписці пацієнтам пропонують заповнити анкету. Висловлені таким чином зауваження уважно розглядають і беруть до уваги на майбутнє.

“Все те, що не потребує значних коштів, але при цьому може реально покращити умови лікування наших пацієнтів – ми готові й будемо брати в роботу й впроваджувати спільними зусиллями”, – постійно наголошує Віталій Бойко, своїми діями демонструючи не лише відкритість до команди своїх колег, а й готовність сприймати зворотній зв'язок від відвідувачів лікарні й реагувати на нього для спільного блага.