Ми у Facebook
28.02.2017, 13:16

Микола Віднічук: "Закон єдиний для громадян і для влади"

Нещодавно відбулись вибори ректора Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. За коментарем ми звернулись до одного з претендентів – Миколи Віднічука: як він оцінює хід виборів і їх результати.
М. В.: По-перше, це були не вибори, а "збори трудового колективу з виявленням підтримки кандидатів на посаду ректора", оскільки за Положенням, згідно якого хоче провести вибори обласна влада, результати цих зборів носять рекомендаційний характер, а вибори ректора мають здійснити депутати шляхом голосування на сесії обласної ради.

По-друге, – я заявляв про це ще задовго до "виборів", – я приймаю результат голосування таким, яким він є. Адже, незважаючи на спроби впливу на колектив, кожен мав можливість у ході таємного голосування висловити свою реальну позицію.

Кор.: То, на вашу думку, були спроби тиску на колектив?

М. В.: І на колектив, і на мене. На мою думку, ці "вибори" схожі скоріше на "кримський референдум". Тільки "ввічливі зелені чоловічки" (однопартійці одного з претендентів) були не зі зброєю, а з "гречкою", переконуючи перед голосуванням колектив, що саме їхній претендент підходить колективу, тому що вміє "домовлятись з владою" і "вирішувати питання". Як підтвердження цього, голова будівельної комісії облради довів до відома колективу, що вони виділили 1,5 млн грн на капремонт інституту, і це тільки перший транш. Голова ради, задекларувавши свою нейтральність в агітації, оголосив, що кандидату потрібна підтримка облдержадміністрації (звідки це? На якій підставі?) і продемонстрував лист, зачитавши, що "обласна державна адміністрація підтримує на посаду ректора РОІППО Черній А. Л". Правда, не озвучив, хто підписав цього явно корупційного за суттю листа (Невже знову "шефа" підставив?) Що ж до іншого претендента (який очевидно не має підтримки влади), то одним з учасників "десанту" було зроблено висновок, що цей претендент домагається, щоб в інституті тривало безвладдя (ніби це я, а не обласна влада понад три роки не оголошувала конкурс!), закладу знову загрожує реорганізація (ніби це, знову-таки, мої, а не депутатські пропозиції)... Думаю, що це найбільше вплинуло на результати голосування, адже колектив дійсно втомився від того хаосу і невизначеності за ці майже чотири роки. Але це окрема тема.

Кор. : Ви сказали, що і на вас особисто були спроби тиску?

М. В.: Так. Але, як на мене, це свідчить лише про цинізм, відчуття вседозволеності тих, хто це робив. Ніби і не було Революції Гідності. Чомусь нова влада найуспішніше перейняла від старої тільки найгірше. Ніби забули фінал "папєрєдніков"...

Кор.: Як саме конкретно впливали на вас?

М. В.: Крім опосередкованого тиску, представники влади і перед зборами, і в ході зборів колективу РОІППО, пропонували мені зняти свою кандидатуру і забрати з суду позовну заяву... А вже через день після зборів мені зателефонували "друзі", які переконували мене "домовлятися з владою", "дружити з владою". Бо мені ще жити в цьому місті! Бо мені ще треба допрацювати до пенсії! А то "влада" зателефонує моєму керівнику! "Друзям" я відповів – думаю, більше не телефонуватимуть.

Кор.: До речі, ви згадали за судовий позов. Ви хочете оскаржити результати виборів?

М. В. : Зовсім ні. Я чому завчасно (до результатів виборів) озвучив, що буду звертатись до суду. І хоча це в значній мірі було використано проти мене в ході зборів колективу, я надав роз’яснення. Заздалегідь сказав, що визнаю результати голосування колективу. А суть позову в законності процедури обрання ректора, яка, на мою думку, суперечить законодавству. Підтвердити або спростувати це в даній ситуації може лише суд. Я нічого не маю проти будь-якого претендента. Але все повинно бути згідно закону.

Кор. : В чому, на вашу думку, полягає порушення закону?

М. В.: Спробую обґрунтувати. По-перше, РОІППО – вищий навчальний заклад, статус якого підтверджується законом "Про вищу освіту", ліцензіями і акредитаційними сертифікатами, зрештою – статутом РОІППО, адже, вносячи зміни до статуту, обласна рада не зачіпала пункт, яким визначено, що РОІППО – вищий навчальний заклад. По-друге, якщо РОІППО – ВНЗ, то і обрання ректора повинно відповідати статті 42 Закону "Про вищу освіту". Тобто обирає керівника колектив, а власник (тут – рада) лише укладає контракт з переможцем конкурсу. Це і стало каменем спотикання. І хоча більше року три голови облради почергово обіцяли колективу вибори згідно з законом "Про вищу освіту", перемогли амбіції, бажання призначати... І хоча закон "Про місцеве самоврядування" вимагає, щоб і діяльність депутатів, і рішення сесії відповідали Конституції і законам України, у Статут РОІППО були внесені зміни, що скасовують закон "Про вищу освіту" (хоча, за законом, статут не може суперечити законодавству). Але депутати, в тому числі й "обіцяльники", проголосували, щоб ректора обирали депутати на сесії. Крім порушень закону, тут і відношення до "електорату" як до бидла: ви собі голосуйте, а ми вам призначимо, кого захочемо. Парадокс: працівники інституту мають право обирати Президента, депутатів... А керівника закладу – зась!

Кор. : Що вам дасть рішення суду?

М. В.: Чому мені? Всім. Усвідомити, що не можна порушувати закон. Нікому. А отже, і владі. Навіть їй – особливо. А то часто доводиться спостерігати, як "влада" чинить так, як їй хочеться. А хто проти – той "сєпар", "шатун", "агент Кремля" і просто ніхто... Крім того, законно обраний ректор буде в значній мірі захищений. Як і весь колектив. Тому що не зможе "новіший" голова привести свого "досвідченого управлінця" і заявити: він буде вашим керівником, – бо має підтримку влади. До речі, при цьому не буде нічого простішого, ніж звільнити попереднього керівника, який буде призначений з порушенням.

Кор.: А якщо суд визнає внесені зміни законними?

М. В.: Це ж нормально. Я не претендую на роль тлумача законів. Я – просто громадянин. І маю право, якщо з’явились сумніви в законності, з’ясувати це. Це ж нормально для цивілізованого суспільства. Тим більше, що ми йдемо в Європу!.. Чи вже ні? Чи йдемо за принципом: крок вперед – два назад?..
Кор.: А що ви можете сказати з приводу чуток про можливе звільнення нинішнього голови ради?

М. В.: Це нормальне явище. Якщо воно не на основі пліток, інсинуацій, не через те, що комусь не подобаються політичні симпатії, чи прізвище або зовнішність. Якщо це не чергові "договорняки"... Є порушення – покажіть. Тоді навіть "друзі і соратники" не скажуть: не чіпайте нашого, ми не чіпатимем вашого... Лише на законних підставах. Хоча і їх, як на мене, більш ніж досить. І конфлікти інтересів, і зловживання владою або перевищення службових повноважень. Ми ж бачимо відлуння розподілів коштів "для своїх", спроби впливу на призначення керівників – від підприємств і організацій – до адміністративних одиниць, ОТГ... Але це моє приватне бачення.

Кор.: Що ви хотіли би побажати читачам на завершення інтерв’ю?

М. В.: Ми отримали від долі ще один шанс жити в цивілізованій сучасній державі. Але ніхто, крім нас самих, не зможе зробити, щоб наші прагнення стали реальністю. Поки кожен з нас буде сподіватись, що хтось інший буде творити для нього гідне життя: влада, США, Європа... Допомогти можна тільки тому, хто сам бажає цього. І сам робить все для цього... Хтось уже це робить. А решта – давайте хоч розпочнемо! (Бо складно розгледіти горизонт тому, кого нахиляють). Успіхів усім нам на цьому нелегкому шляху!





На правах реклами