Перший тиждень посту вирізняється особливою строгістю та тривалістю богослужінь. У першу неділю вшановують пам’ять святих пророків і торжества православ’я (спогад поновлення іконовшанування в 843 році). В другу неділю православна церква згадує пам’ять свт. Григорія Палами. Згідно з православною вірою він навчав, що за подвиг посту і молитви Господь осяває віруючих благодатним Своїм світлом, яким сяяв Господь на Фаворі. З тієї причини, що св. Григорій розкрив учення про силу посту та молитви, й установлено святкувати його пам'ять у другу неділю Великого посту. Також в цю неділю відбувається пам’ять усіх преподобних Печерських.

Щодо харчування у другий тиждень Великого посту, то він практично нічим не відрізняється від першого тижня і всіх інших. У понеділок, середу і п'ятницю - суха їжа, тобто харчування без масла (вода, хліб, варені овочі, фрукти, компот). Харчуємося холодною їжею 1 раз на день.

У вівторок і четвер - гаряча їжа без олії (овочі, крупи, гриби); один раз на день гаряча їжа, без масла.

У суботу та неділю дозволяється додати в свій раціон рослинну олію і трохи виноградного вина. Їмо 2 рази на день їжу з олією (крім Страсної седмиці).

Водночас, варто пам'ятати, що без духовної складової, усі обмеження у їжі - це не справжній піст, а лиш його імітація. Прес-секретар Рівненської єпархії УПЦ КП Василь Рудніцький пояснює: "Піст – справжня школа покаяння, в якій кожна людина з року в рік повинна вчитись поглиблювати свою віру, переглядати своє життя і, на скільки можливо, його змінювати. Хоча для багатьох з нас піст складається з певної кількості формальних правил: утримання від їжі, танців, розваг тощо. Але крім цього ми забуваємо що в пості присутнє щось інше, без чого всі ці правила втрачають головну частину свого значення. Це інше найліпше годилося б означити як особливу атмосферу, настрій, тобто стан духу, розуму і серця, який впродовж семи тижнів наповнює все наше життя. Мета посту полягає не в тому, щоб примусити нас до формальних зобов'язань, але в тому, аби пом'якшити наше серце, щоби воно стало чутливим до духовної реальності, відчуло досі приховану спрагу спілкування з Богом. Мета посту – звільнення людини від беззаконної тиранії плоті, від підкорення духу тілу і його потребам, що є трагічним наслідком первородного гріха, гріхопадіння людини[/i]."