Чому валютний закон називають «безвізом» для капіталу?

21 червня Верховна Рада ухвалила закон про валютні операції в Україні.

Дозволено все, що не заборонено


За даними Держстату, в Україні зареєстровано понад 10 тисяч підприємств, які мають іноземний капітал або зарубіжних клієнтів, тобто здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Досі всі їхні валютні операції, а це близько 2,5 млн щороку, регулював декрет Кабінету міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 1993 року. За словами експертів, документ суворо обмежував валютні відносини, і головним його правилом було – «заборонено все, що не дозволено». Натомість новий закон, за словами представників Нацбанку, обстоює принцип «дозволено все, що не заборонено».

«Головна мета закону – лібералізувати цю сферу, прибрати абсурдні обмеження і заборони. Цей закон створить комфортні умови для бізнесу, дозволить збільшити іноземні інвестиції в українську економіку, а також наблизить український фінансовий ринок до європейського. Імплементація закону – це економічна свобода, користь від якої відчує кожен підприємець і громадянин», – наголосив Президент України Петро Порошенко, який був ініціатором законопроекту.

Згідно з документом, регулювання буде здійснюватися на таких засадах, як свобода валютних операції, ризикоорієнтованість, прозорість, ефективність, а також самостійність і ринковість валютного регулювання. Закон знімає обмеження на операції з іноземними фінансами та надає однакові права резидентам та нерезидентам нашої держави. При цьому втручання Національного банку України законодавчо обмежується. За словами експертів, після кризи 2014 року, коли НБУ запровадив дуже жорсткі вимоги на виведення дивідендів за межі держави, ухвалений закон став справжньою революцією для громадян та бізнесу.

Що змінюється для громадян?


За словами голови Нацбанку Якова Смолія, українці зможуть інвестувати в цінні папери на глобальних ринках та розміщувати кошти на рахунках будь-яких банків світу. Раніше для здійснення валютної операції потрібно було надати Нацбанку документи, що підтверджують джерело доходів та цільове використання коштів. І навіть наявність усіх паперів не гарантувала дозвіл на операцію. Більше того, з 2014 до літа 2017 року будь-які валютні операції взагалі були заборонені.

Відповідно до нового закону, українським громадянам більше не потрібна індивідуальна ліценція НБУ, щоб вкладати гроші в іноземні активи, купувати нерухомість тощо.

За новими правилами, Нацбанк контролюватиме тільки ті валютні операції, обсяг яких перевищує 150 тисяч гривень. За підрахунками банкірів, це розумне обмеження, оскільки українці зазвичай не перевищують цю суму під час купівлі/продажу валюти чи грошових переказів. При цьому кількість приватних валютних розрахунків складає 40% від усіх операцій із валютою в державі, а їхня сукупна сума – лише 3%.

Закон також знімає обмеження на ввезення в Україну чи вивезення за кордон цінних паперів. Тепер це можна робити вільно. Крім того, як і раніше, під час перетину кордону не потрібно декларувати готівку сумою до 10 тисяч євро.
Нові можливості для бізнесу

Валютна лібералізація дуже важлива в контексті інтеграції України до європейського фінансово-економічного простору, наголошує адвокат Олександр Виговський. Це відповідає зобов’язанням, які взяла на себе держава у рамках Угоди про Асоціацію з ЄС. На переконання Нацбанку, закон «Про валюту і валютні операції» створить комфортні, прозорі та безпечні умови для ведення бізнесу в Україні та відкриє двері іноземним інвесторам.

Власне, розширення свободи стосується не лише населення, а й підприємців. Вони так само зможуть інвестувати в закордонні компанії, відкривати підприємства і дочірні компанії, здійснювати експорт та імпорт товарів без індивідуальних ліцензій від НБУ. Також закон знімає обмеження на купівлю цінних паперів, нерухомості тощо за кордоном. Підприємці зможуть відкривати рахунки в закордонних банках, ввозити і вивозити цінні папери, переказувати валюту як гарантійне забезпечення для участі в тендерах на постачання товарів та надавати кредити нерезидентам. Крім того, скасовується граничний термін проведення валютних операцій. Раніше на це давалося лише 180 днів.

«Закон про валюту стане другим після закону про номінального утримувача важливим кроком на шляху інтеграції України у світові ринки капіталу», – переконаний інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Втім, економісти застерігають, що широкі можливості і свобода валютних операцій, які відкриває новий закон, роблять економіку України більш вразливою для несподіваних потрясінь. Тому НБУ збирається скасовувати валютні обмеження поступово, аби не похитнути фінансову стабільність.

Після підписання закону Президентом та його оприлюднення буде запроваджено піврічний перехідний період. Саме за цей час Верховна Рада повинна ухвалити пакет законів із протидії ухиленню від податків, амністії капіталів та ще низки податкових ініціатив. За словами заступника директора Центру економічної стратегії Марії Репко, деякі з цих законів є політично чутливими, й проголосувати за них буде не так просто. Над лобіюванням цих змін доведеться попрацювати як профільним комітетам, так і фахівцям із НБУ. Втім, найнагальніші обмеження щодо інвестування за кордон і зовнішньоекономічних операцій – зникнуть одразу після набуття законом чинності.

За матеріалами Центру громадського моніторингу та контролю.