Рівненський інформаційний портал OGO.ua

подати
оголошення

17.09.2018, 12:00

Гаряча парламентська осінь. Що у планах?

Фото з Інтернету

На початку вересня депутати розпочали дев'яту сесію Верховної Ради. До канікул їм вдалось ухвалити 88 законопроектів, 46 із яких вже отримали підпис Президента. Наступні півроку очікуються не менш клопіткими. На порядку денному парламенту багато важливих законодавчих ініціатив.
Центр громадського моніторингу та контролю обрав трійку найпріоритетніших.

Правки до Конституції

Найочікуванішим рішенням цієї парламентської осені експерти називають внесення змін до Конституції, які ініціював Президент України Петро Порошенко. Зокрема, глава держави пропонує закріпити у преамбулі, а також статтях 85, 102 та 116 євроінтеграційний та євроатлантичний курс України, а саме: відповідальність Президента та Кабінету міністрів за вступ України до ЄС та НАТО. Також буде вилучено п. 14 Перехідних положень, який передбачає можливість розміщення на українській території іноземних військових баз, тобто російського флоту.



«Нікому не дозволю піддати ревізії європейську та євроатлантичну стратегії України під впливом різних зовнішніх та внутрішніх обставин. Треба також позбутися продиктованих Кремлем призабутих конституційних засад для тимчасового перебування російського флоту на нашій території, – заявив Петро Порошенко. – Конституційні зміни – це щеплення від тих, хто все ще думає петляти. І саме тому відповідні норми мають бути прямим текстом зафіксовані в Конституції».

Рух до НАТО та ЄС підтримують як громадяни, так і експерти, і міжнародні партнери. Аналітики передбачають, що зміни до Конституції будуть ухвалені досить швидко. Депутати прогнозують обговорення законопроекту вже наприкінці вересня. Втім, наголошують політологи, це не означає такого ж швидкого членства.

На думку політичних експертів, фіксація прагнень держави до інтеграції з ЄС та НАТО у Конституції гарантуватиме громадянам незмінність західного вектора незалежно від влади. Для прикладу, якщо на виборах у 2019 році переможе проросійський кандидат у президенти.

Зміна ЦВК та виборчої системи

Серед важливих для українців законів, які депутати повинні ухвалити на поточній сесії, політологи виокремлюють також оновлення виборчої системи та складу Центрвиборчкому. Обидві зміни покликані забезпечити прозорі президентські та парламентські вибори у 2019 році, які таким чином відбудуться за європейським виборчим стандартам.

Проект нового Виборчого кодексу Верховна Рада ухвалила у першому читанні ще у листопаді минулого року. За словами голови парламенту Андрія Парубія, «він систематизує низку законів – і закон про вибори до Верховної Ради України, і закон про місцеві вибори, і закон про Центральну виборчу комісію».

Серед кардинальних новацій – перехід на пропорційну систему з відкритими списками кандидатів у депутати. Відповідно до проекту, для участі у виборах партія формує загальнонаціональний список кандидатів, а потім розподіляє їх по 27 округах. Один кандидат може балотувались лише в одному регіоні. При цьому до парламенту потрапляють ті партії, які набрали не 5%, як було раніше, а 4% голосів виборців.

Як засвідчили результати загальнонаціонального опитування у серпні цього року, пропорційну виборчу систему підтримують понад 40% українців. «За» виступають також політологи й міжнародні партнери України. Зокрема, на думку експерта з конституційного права Олександра Москалюка, зниження виборчого бар’єра дозволить потрапити до парламенту молодим партіям, що важливо з точки зору функціонування еліт. Політолог Микола Давидюк переконаний, що відкриті списки знищать т.зв. «партійні каси», коли політсила вимагає від кандидата заплатити гроші за місце у списку.

«Цю ключову реформу необхідно здійснити завчасно до початку важливого виборчого циклу 2019 року для забезпечення рівних умов для всіх учасників перегонів», – закликав ще на початку року голова представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій прогнозує, що депутати почнуть розгляд Виборчого кодексу не пізніше жовтня.

Національна та інформаційна безпека

Цієї осені парламент продовжить реформу оборонної сфери. На порядку денному – низка документів для впровадження нового закону про нацбезпеку, який набув чинності у липні цього року. Серед найголовніших – закон про СБУ, розвідувальні органи, державне оборонне замовлення, а також про окремий парламентський комітет, який би здійснював парламентський контроль над сектором безпеки і розвідувальними органами. Варто зауважити, що всі партнери НАТО підтримують оборонну реформу.

Водночас актуальним є питання інформаційної безпеки, оскільки Росія не припиняє гібридної війни проти України, і вітчизняний інфопростір постійно зазнає атак. У парламенті вже зареєстровано законопроект №9068 «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері».

Автори законопроекту пропонують чіткіше визначати категорії агресивного контенту, зокрема, такого, що виправдовує окупацію Криму і Донбасу. А також – посилити відповідальність за трансляцію заборонених фільмів та передач.
Звичайно, список завдань для депутатів цим не вичерпується. Спікер Верховної Ради надіється, що народним обранцям вдасться швидко ухвалити держбюджет на 2019 рік, а також провести реформу парламенту і вирішити питання депутатської недоторканності. Також у пріоритеті Ради – голосування за нову державну мовну політику замість скасованого закону Ківалова-Колісніченка.

Крім того, на депутатів чекають низка економічних та євроінтеграційних законів. Тож осінь у парламенті буде не менш гарячою, ніж весна.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
Коментарі:

Загрузка...
Останні новини
Новини партнерів