Місцеві мешканці вже і петиції до влади з цього приводу складали, і скарги писали, однак відповідь очевидна – на удосконалення дощової каналізації, комунальникам бракує грошей.

Cильна злива чи не найбільше підтопила вулиці Княгині Ольги, Жуковського, Чорновола. Аби добратися з роботи додому рівнянам довелося подолати чималі труднощі і добряче підмочити ноги.

— Неможливо було навіть до зупинки тролейбуса дійти, — нарікає рівнянка пані Ольга. — Води по кісточки, взуття промокло… Раніше такого не було, а останніми роками кожен сильний дощ для Рівного, наче кінець світу!

Словом, негода вкотре продемонструвала, що в Рівному зі зливовою каналізацією існують проблеми. Причому, серйозні. Ще влітку минулого року на сайті Рівненської міської ради була петиція від місцевих мешканців із вимогою негайно почистити усі зливові каналізації. Однак тоді вона не набрала необхідної кількості голосів, аби депутати її розглянули (забракло шість підписів). Була така петиція і в 2017 році, тоді вона набрала 225 голосів із 300 необхідних. Тож теж до розгляду справа так і не дійшла. А якби і дійшла, то навряд, чи щось вдалося б кардинально змінити.

Проблема в тому, що більша частина міста не має окремої зливової каналізації. Ті ж дощоприймачі, які облаштовані, під’єднанні до загальносплавної каналізаційної системи. Будували її ще в 60-х роках минулого століття. Зрозуміла річ, що відтоді багато чого змінилось: місто суттєво розрослось, збільшилась і кількість його мешканців, а діаметр труб залишився попередній. За 60 років експлуатації не стала новішою, м’яко кажучи, й сама каналізаційна система. На підприємстві «Рівнеоблводоканал» кажуть, що все це разом і стає причиною того, що під час сильних дощів, окремі вулиці міста підтоплює.

— Існуюча загальносплавна каналізація просто не спроможна одночасно пропустити таку кількість стоків, бо не розрахована на це. Хоча вона не забита і працює, оскільки через певний час вода таки сходить. Щоб вирішити проблему, потрібно окремо облаштувати зливову каналізацію і відокремити її від господарсько-побутової. Однак, навряд чи місто такий об’єм робіт власними силами потягне, оскільки коштує він чималі гроші, — пояснив начальник служби каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканалу» Андрій Чегодаєв.

Проблема зі зливовою каналізацією, точніше її відсутністю, є й у всіх новозбудованих мікрорайонах міста, кажуть у водоканалі. Забудовники зазвичай нехтують цим питанням, а потім виникає проблема із відведенням дощових і талих вод. Як наслідок – підтоплення окремих ділянок вулиць або навіть житлових будинків.

Вплинути на ситуацію могла б містобудівна рада, якби перед видачею містобудівних умов та обмежень, приділяла окрему увагу плануванню території та відведенню поверхневих вод. Однак, з огляду на те, що облаштування зливової каналізації досить дороге задоволення, зазвичай і чиновники, і забудовники на це питання просто заплющують очі.

Вся загальносплавна каналізація, яка є в місті, проектувалась і будувалась із врахуванням Усті. Саме тому були передбачені аварійні зливовипуски в річку. Іншими словами, коли одночасно випадає велика кількість опадів, то надлишок, який не може прийняти загально сплавна система і перекачати насосні станції, і який є вже «умовно» чистим, має скидатися в річку. А потім громадськість б’є на сполох, мовляв риба спливає. Як це не прикро, але інакше бути не може, стверджують спеціалісти, адже разом із дощовими водами по загальносплавній каналізації в Устю попадає і все те, чим промивають колектори та змивається вся хімія з асфальту. Тож виникає дилема – закрити випуски поверхневих вод і звикати під час сильних злив до систематичних підтоплень вулиць, масштаби яких за таких умов були б у рази більшими ніж зараз, або миритися із тим, що в Усті періодично спливає риба.

Хоча, якщо комплексно підійти до очищення русла річки, то негативні наслідки таких залпових скидів дощових вод можна було б звести до мінімуму. Але для цього знову ж такі потрібні кошти.

За матеріалами vodarivne.com