Трійця: Прикмети і обряди Зелених свят

Всі ці великі свята створені на честь земного життя Ісуса Христа і його матері - Богородиці. Свято Святої Трійці вираховується за датою свята Пасхи, від якої відраховується 49 днів (це кількість кратно числу днів у тижні – семи), тому Трійця випадає завжди на Неділю.

24 травня у Рівному: календар подій, дні народження, ювілейні дати

Перед вознесінням на небо Христос обіцяв своїм учням-апостолам, що на них зійде Святий Дух. Це й сталося через 10 днів після Вознесіння, учні оволоділи всіма мовами, щоб проповідувати християнство по всьому світу. Свято Трійці знаменує не тільки зішестя Святого Духа, а й присутність в цій дії волі Небесного Творця і Його сина Христа.

Церковний календар на 2018 рік: православні свята і пости

У російських і українських православних християн на свято Трійці існує ритуальний звичай прикрашати свої будинки, житло, церкви і навіть двори та дворові прибудови живою зеленню. Найчастіше це віники з листям - березові, липові і кленові, всілякі ароматні трави, польові квіти.

Прикмети і обряди Зеленої неділі

Це свято у селян було пов'язане з купою прикмет і обрядів. Головною прикметою вважалося, що до Трійці всі повинні були відсіятися і припинити посадку на городах. Так як після Трійці дуже часто встановлювалася суха спекотна погода, і що не посади - вже не приймалося, земля ставала сухою. Трійця була для селян своєрідним переходом від посівної до жнив. І перше, що починали робити після Трійці - готуватися до сінокосу. Але перш здійснювали ритуальні обряди, які залучають дощі.

Церковний календар на травень 2018

Щоб врятувати городи та поля від посухи, селяни слідували традиції, яка йшла корінням в язичництво. Збираючись в храм, люди складали з трав і квітів букети, попередньо оплакуючи їх. Цей звичай змушував їх повірити в те, що зрошені сльозами трави, принесені до храму, зможуть випросити в бога необхідний полям дощ. Березові гілки встромляли в землю, і три дні не можна було їх прибирати, як і зелень в хаті. Селяни по листю берези визначали, яке буде літо: якщо берізка швидко в'яла і листя засихало, то літо буде сухим. Якщо гілочки залишалися до останнього дня живими, то літо може бути сирим і невдалим для заготівлі сіна.

Для прикраси хати крім майже всіх дерев традиційно застосовували березу. А ось осику, вербу і крушину не приймали у це свято, деякі відмовлялися і від ліщини. Верба була священною рослиною вербної неділі, осика вважалася зрадницьким Юдиним деревом, а крушина - деревом, з якого був виготовлений хрест для розп'яття. А трави несли до хати неспрості: вони грали обрядову роль, про яку трохи нижче.
У полі береза… стояла
Береза на трійцю грала ту ж ритуальну роль, що і ялинка на Різдво. Березку не тільки несли до хати, а й увінчували стрічками на лісових галявинах, навколо неї кружляли хороводи. Свято Трійці без берези можна порівняти хіба що з Новим роком без ялинки. Вважалося, що береза володіє особливою силою, вона перша серед інших дерев розпускає листя та бруньки, має сильну енергію зростання, якою здатна наділити і людину. Береза була символом стрункості, довгих дівочих кіс, уособленням красної дівиці, а Трійця на Русі здавна вважалася ще й дівочим святом, святом язичницької золотокудрої Лади - богині весни. Дівчата в це свято готувалися до видання: одягали найкрасивіші вбрання, заплітали стрічки у волосся і йшли на гуляння.

У березовому гаю влаштовувалася святкова трапеза, на яку обов'язково зносилися страви з яєць - яєчня-глазунья або варені яйця, як символ приходу літа, ясного сонечка. Селяни мали надії на швидке отримання перших врожаїв і вважали, що небезпека голоду благополучно минула - Трійця обіцяла незабаром дари природи і бога: ягоди, гриби, можливості безпечної рибної ловлі. Тому люди не скупилися - діставали із засіків найкращі для свята заготовки, пекли здобні пироги з курятиною та солодкі короваї. Після трапези навколо прикрашеної берізки водили хороводи і співали пісні, що оспівують берізку, одна з хороводних російських народних пісень «У полі береза стояла» відома нам до цих пір. Починаючи від Трійці селяни під всю гуляли весілля. Обряд заплітання кіс березі і вплітання стрічок відноситься до язичницького свята, яке влаштовувавлося для відзначення статевої зрілості молодих жінок, щось схоже на повноліття, що дозволяє виходити заміж.

У русальний тиждень...
Трав'янистою зеленню прикрашали домівку, щедро встеляли підлоги, цей обряд виконувався з вірою в те, що трави до часу свята набрали повну силу, якою можуть поділитися з людьми. Крім того, трави виганяли з дворів і будинків злих духів, захищали сім'ї від лихого ока і хвороб, допомагали одужати слабким і хворим людям і тваринам. Особливо для Троїцького тижня був популярний аїр, або явір.

По весні в період до самої Трійці до берегів річок виносило трупи потопельників, випадково померлих під час танення льодів. Ця страшна обставина послужила приводом до того, щоб перед святом влаштовувати поминальні дні. Та й у східних християн русалки вважалися жінками-утопленицями, які шукають собі до пари серед живих і можуть потягти дитину або чоловіка. Люди перед Трійцею ходили на могилки, носили квіти покійним родичам. А весь тиждень перед Трійцею називався в народі русальним тижнем. Поява тіл потонувших селяни пов'язували з дією міфічних русалок. А щоб русалки не втопили нікого з дітей (в період купання вони тонули найчастіше), в лісах і по берегах річок у цей тиждень розкладали відкупні дари (а зараз роздають печиво і цукерки за помин душі).

За своїм змістом Русалчин тиждень повністю відповідає язичницьким святам. Була присутня незрозуміла віра, що в цей час русалки виходять з води на берег (пам'ятаєте, у Пушкіна русалка на гілках сидить?) І, приймаючи людський вигляд, ходять поміж людей. І якщо людина одна відправиться в ліс, на річку полоскати білизну або купатися, то русалки зможуть залоскотати до смерті або заманити в річку і втопити.
Що таке клечання / клечення
На Зелену неділю не можна було ходити поодинці в ліс або на річку, щоб не попастися в полон русалкам. Русалчин тиждень, Зелений тиждень, відзначався з понеділка по четвер - в цей день починалися проводи русалок, що плавно переходять у поминальну батьківську суботу, а в суботу всі йшли на кладовища і поминали навіть самогубців. До цих пір в деяких селах України слово «клечення» вживається в значенні «клекіт», що означає бурхливе видавання звуків, схожих на клич журавлів чи гусей, що летять. Язичницький обряд клечення (від клікати, кликати, зазивати) проводився на Зеленому тижні в період, коли починає цвісти і зав'язувати колосся жито. Вважалося, що на клечення через шелестіння трав в будинку і колосків у полі, відбуваються збори всіх померлих родичів на «цьому світі», щоб допомогти налитися зерну, щоб живі не голодували.

Аїр, як його ще називали в народі «татарське зілля» має дуже сильний приємний аромат свіжості. З його прикореневих стебел робили солодощі на зразок східних - висушували і зацукровували, ласощі за смаком не поступалися зацукрованому кореню східного імбиру. Аїр дійсно дістався селянам від татар, точніше від татаро-монгольського нашестя. Татарське зілля монголи вважали культовою рослиною, вони свято вірили, що водойми, в яких росте аїр, чисті, і воду з нього можна пити без побоювань. Тому на шляху до сіл і селами завойовники розкидали у водойми шматочки кореневища аїру, так він і прижився у нас. Наші селяни помітили, що навіть на болоті в заростях аїру менше роїться комах, ніж на інших берегах.

Тому аїр і стали збирати і стелити на глиняні підлоги в бідних селянських хатах, щоб вивести не тільки мух і комарів, але навіть тваринних бліх. Адже молодих ягнят, козенят, телят і курчат, народжених ранньою весною, від холодів ховали у будинку разом з людьми. А тваринні блохи за відсутності господарів легко нападали і на людей. Аїр стелили на підлогу разом з полином і чебрецем. Цей спосіб дуже ефективний для вигнання котячих і собачих бліх з дому до сих пір, ефективніше і краще інших хімічних репелентів. Але обряд прикраси будинків зв'язувався не з комахами, а з повір'ям, що прийдешні в будинок душі померлих зможуть сховатися, вселяючись в трави. Ось чому не вносили до хати осику, вербу і крушину. Через 3 дні після Трійці трави викидали або спалювали.

Джерело: МамаТато