Рівнянки творять сучасне мистецтво вином, фарбою, акрилом...

Їх стаж художниць уже понад 15 років. Останні два вони почали продавати картини на загал. Нині плекають свій проект Artmаrket і мріють про власну майстерню. Бо вже зібрали чимало поціновувачів, які відвідують їх майстер-класи. Дівчата впевнені, що навчити малювати можна будь-кого і не буває двох однакових картин. Про сучасне мистецтво у Рівному – далі.

«Взагалі ми себе позиціонуємо, як студія сучасного мистецтва…»

Вікторія Кузьмич:
Наша історія почалась разом – ми навчались у художній школі. Там подружились і нашій дружбі уже 15 років. А от ідею створити своє ми постійно обдумували, але нас щось зупиняло і ми боялися. Два роки тому вирішили виставити свої роботи, показати їх людям, щоб побачити реакцію і вже звідти стартувала наша історія. Робимо все можливе, щоб проект розвивати. Зараз часто проводимо у Рівному майстер-класи. Картини продаємо по всій Україні, працюємо з дизайнерами. І взагалі себе позиціонуємо, як студія сучасного мистецтва.



У нашому місті є художня школа, багато приватних художніх студій, так само є багато художників, які відомі, але вони працюють переважно в класичному стилі і роками напрацьовують своє ім’я. А ми пішли трохи в іншу сферу. І рідніший для нас стиль саме сучасні картини в різних варіаціях і техніках, стараємось бути постійно в тренді. Робимо все, щоб сучасна молодь захотіла купити картину і повісити в себе вдома. Бо для багатьох людей існує асоціація, що картина олією – це пейзаж і натюрморт. А ми хочемо трішки зламати цей стереотип і показати іншу сторону сучасного мистецтва, що воно має право розвиватись і в Україні теж. Зараз існує тенденція на більш сучасні інтер’єри, лофт. Відповідно там класика і портрети виглядатимуть не доречно. Тому ми прив’язуємось до сучасних тенденцій в інтер’єрах.
Анна Борейчук:

Я на даний момент ще працюю перукарем, але думаю з цим ділом зав’язувати. Адже часу на перукарську справу лишається все менше. Більшу увагу акцентуємо на майстер-класи, малюємо картини. І саме в цьому напрямку хочеться більше рухатись. Artmarket– ще маленьке дитятко, яке активно росте. Ми любимо виставки, ярмарки. Вони надихають. З’являється бажання творити. Людські коментарі дарують натхнення. Портрети зараз замовляють менше. Є попит на абстракції, більш сучасні мотиви.



«Це як в печерний період – людина завжди намагалась якось прикрасити свої стіни малюнками, так і зараз кожен хоче прикрасити сферу свого існування…»

Анна Борейчук:
До нас приходять переважно жінки, які хочуть морально відпочити. Тому в нас проходить свого роду арт-терапія. А навчити малювати можна будь-кого. Людина якось виливає свої емоції на полотно і одразу видно її душевний стан.

Вікторія Кузьмич:
Приходять різні люди, в нас немає вікових обмежень, ми обираємо такі техніки, щоб комфортно було навіть якщо у тебе немає художньої освіти. Бо в багатьох є мрія спробувати себе в ролі художника. Останні майстер-класи ми проводили в техніці fluid art. Така картина досить цікава виходить і у кожного вона виходить зовсім різна, навіть, якщо використовувати одні й ті самі кольори, матеріали. Двох ідентичних картин не буває.
Мені здається, завдяки картині можна змінити настрій своєї оселі. І треба враховувати, що якщо, наприклад, картина висітиме в спальні, то людина прокидатиметься щодня, дивитиметься на неї і вона її заряджатиме. Це як в печерний період – людина завжди намагалась якось прикрасити свої стіни малюнками, так і зараз кожен хоче прикрасити сферу свого існування.

«Для нас важлива думка і враження, які люди проживають, дивлячись на наші картини…»

Анна Борейчук:
З критикою стикаємось. Часто від старших людей. Вони часто не розуміють сучасне мистецтво. Буває, що висловлюють нам свої негативні думки. Якось ми проводили виставку, йшла людина і каже: « В країні і так горе, а ви такий негатив створюєте».
На даний момент працюємо більше на замовлення. Деколи думаєш, зараз собі щось таке придумаю, намалюю, а потім це бажання пропадає і відкладаєш цю картину у бік. Нині інстаграм – наш основний майданчик для реклами. Там люди найбільше про нас дізнаються. Найбільше замовлень з Києва та Львова.



Вікторія Кузьмич:
Кожен по-різному бачить. Ми нормально сприймаємо критику. Кожна думка має право на існування. Для нас важлива думка і враження, які люди проживають, дивлячись на наші картини. Тобто це для нас теж є певним етапом розвитку.
Якщо людям терміново треба, то ми маємо кілька картин. І це зазвичай буває, коли ми вже готуємось до якихось виставок, ярмарок. А взагалі картини пишуться по мірі вільного часу, в залежності від замовлень. Коли малюєш для себе, то картина може довго стояти незавершеною. У мене є полотно, яке вже рік стоїть. Це я купила собі перше велике полотно. Хотіла додому намалювати велику гарну картину. І вже рік я не можу придумати, що там класне таке має бути.
Одна з мрій – відкрити свою майстерню. Щоб у нас було суто своє місце, де ми будемо і писати картини і проводити майстер-класи, арт-вечірки. І щоб це було наше рідне місце, куди людина зможе в будь-який час зайти подивитись, як пишеться картина, на якій вона стадії.

Інтерв’ю взяте у рамках «Думай руками» – проєкту ГО Платформа взаємодій «Простір» при партнерстві з UA: РІВНЕ - Суспільне мовлення.