Проте під час розробки державного бюджету новий уряд не заклав додаткові кошти на зростання виплат. Освітня субвенція залишилась на рівні цього року з урахуванням інфляції, що вже викликало обурення.

«У липні місяці уряд прийняв постанову, якою затвердив нову тарифну сітку для освітян, яка передбачала суттєве зростання зарплати. І сьогодні нам пропонують, як думаєте, скільки грошей закласти на виконання цієї постанови? Нуль. При тому, що постанова не відмінена. Якщо ви не хочете її виконувати, то відміняйте, а якщо не відміняєте, так виконуйте», – обурюється депутат Олексій Гончаренко.

У МОН визнають, що грошей поки нема, але триває робота з міністерством фінансів та прем’єр-міністром, аби підвищити зарплати освітянам через додаткові інструменти.

«Ми маємо розуміти, що якщо у нас є потреба у 20 мільярдах додаткових, то їх звідкись необхідно забрати. Чи з охорони здоров'я, чи з інфраструктури, чи ще з чогось. Зараз до другого читання працюємо з прем'єром, з народними депутатами над варіантами того, як ми все таки могли би вийти на певне підвищення. Зараз думаємо, по-перше, де знайти ресурси, а по-друге, в якому об'ємі і яким категоріям науково-педагогічних працівників ми могли би підвищити заробітну плату», – виправдовується Новосад.

Попри кризу, в уряді запевняють, що налаштовані виконувати норми закону про освіту, який передбачає підвищення заробітної плати вчителів до 2023 року до рівня чотирьох прожиткових мінімумів (станом на 1 липня 2019-го – це 7744 гривні). За рахунок яких коштів це стане можливо, поки не уточнюють.

Експерти погоджуються, що вирішення питання зарплат є першим серйозним тестом для нового міністерства. Саме він продемонструє, наскільки МОН готовий захищати і лобіювати інтереси освітян. Адже вчителі оцінюватимуть урядовців не за амбітними планами, а за реальними справами.