Ми у Facebook
02.04.2020, 13:24

Як протистояти «карантинним шахраям»? Поради експертів «Стосується кожного»

У періоди криз, катастроф і будь-яких суспільних потрясінь активізуються, як правило, не тільки небайдужі люди й волонтери, які щиро прагнуть допомогти, але і шахраї. Сьогодні у злочинців з'являються нові прийоми та схеми обману людей, а колишні алгоритми адаптуються під ситуацію.
Взяти хоча б медичну маску, необхідну тепер повсюдно. З одного боку, довіра до людини в масці у багатьох підвищується - здається, що від такого законослухняного громадянина підступу чекати не варто. З іншого боку, маска заважає ідентифікувати особу.

Як в сучасних реаліях уберегти себе і близьких від «карантинних» шахраїв, розповідають експерти соціального ток-шоу «Стосується кожного» телеканалу «Інтер» - відомий кримінолог Ганна МАЛЯР і кандидат психологічних наук, експерт з психологічної кібербезпеки Наталія БУГАЙОВА.

1. Відео та фото в соцмережах - наводка для шахраїв.

Практично кожен, у кого є телефон з камерою і акаунт у соціальних мережах, вже встиг поділитися зі світом інформацією, чим займається на карантині. «Зараз, коли люди сидять вдома, у багатьох складний психологічний стан, соціалізація для них ще більш потрібна і важлива, - каже Анна Маляр. - Але навіть невинне кухонне фото «Дивіться, а ось я печу пиріжки» - джерело інформації для злочинців. За цим кадром може бути зрозуміло, що є в квартирі, чим поживитися: наскільки дорогий у вас посуд, меблі та техніка. Більше того, злочинці звернуть увагу не тільки на вартість вашого майна, але і запам'ятають планування і розташування речей в квартирі». Так, у період самоізоляції це не здається страшним, але карантин рано чи пізно закінчиться - і що тоді?

Що робити? Перед публікацією фото або відео завжди критично оцінюйте зміст. «Я теж роблю відео з дому, але направляю камеру на штори, щоб інтер'єр не було видно», - ділиться лайфхаком кримінолог.

2. Злочинці в захисних костюмах.

Експерти попереджають: шахраї часто користуються нашою панікою і незнанням того, що саме робить Міністерство охорони здоров'я та інші держструктури для попередження поширення інфекції. Наприклад, до вас у двері стукають люди в захисній екіпіровці та повідомляють, що в будівлі проводиться санобробка приміщень від коронавірусу, тому що в будинку виявлено випадок зараження. Чи будете ви в цей момент обдзвонювати сусідів, щоб уточнити, чи правда це? Навряд. Вас попросять на якийсь час вийти з квартири, тому що хімічні речовини шкідливі для здоров'я. Після повернення ви, швидше за все, не дорахуєтеся частини речей.

Що робити? «Пам'ятайте, що ніхто не може зайти в ваш будинок без вашої згоди, - підкреслює Ганна Маляр. - І немає практики організованої масової обробки житла українців. Будьте особливо пильні під час несподіваних візитів людей в захисних костюмах і дзвінків незнайомих співробітників соцслужб, медсестер і працівників санепідемслужби. Під масками, респіраторами та екіпіруванням неможливо визначити особу людини, відповідно, поліція не зможе зловити злочинця і повернути вкрадене майно».



3. Фальшиві тести на COVID-2019, ліки від коронавірусу і псевдозахист.

«Нещодавно прес-служба СБУ повідомляла про припинення діяльності організованої групи, що контрабандно ввозила на територію України з Туреччини підроблені тести для діагностики коронавірусу, - розповідає експерт з психологічної кібербезпеки Наталія Бугайова. - У зв'язку з пандемією і панікою, що виникла, шахраї закидали пропозиціями купити не тільки підроблені експрес-тести для діагностики COVID-2019, а й препарати, які нібито захищають від захворювання. В Інтернеті створюються сайти-одноденки з захопливим слоганом: «Розпродаж! Знижки! Залишилося 10 упаковок!», які торгують масками, респіраторами та засобами дезінфекції з передоплатою або повною оплатою товару. Але після відправки грошей покупцям перестають відповідати на повідомлення й телефонні дзвінки».

Але навіть якщо ви в результаті отримаєте маску, не факт, що вона від чогось захистить. «Сьогодні почастішали випадки підробок масок, респіраторів, антисептиків, - констатує Ганна Маляр. - Уже де тільки не писалося, що маска або респіратор повинні бути зроблені на спеціальному виробництві з матеріалів особливої щільності, що не пропускають вірус. Але люди продовжують купувати маски, що не дають потрібної захисту. Антисептичні засоби - теж предмет підробки, як і ліки. Більше того, навіть коли не рекламують прямо ліки від коронавірусу, існує вид недобросовісної торгівлі, коли радять: «А ви купіть ось ці вітаміни. Якщо їх пити разом, вони захищають від коронавірусу». І люди купують».

Що робити? Прийняти як факт, що в даний час немає затверджених вакцин або ліків від COVID-2019, а тести слід проходити тільки в медустановах, які приймають пацієнтів з підозрою на коронавірус. Ліки, маски або антисептики купуйте на перевірених сайтах, в офіційних магазинах і ліцензованих аптеках. «При здійсненні операцій через Інтернет не погоджуйтеся на передоплату і тим більше на повну оплату товару, - каже Наталя Бугайова. - Користуйтеся послугою післяплати».

4. Дзвінки від «липових» лікарів.

«Шахраї будь-якими шляхами збирають дані про літніх пацієнтів: їхню контактну інформацію, діагноз, чи здавали вони аналізи, - розповідає Наталя Бугайова. - Потім дзвонять нібито від імені лікаря й повідомляють про дуже погані результати аналізів, наприклад, про наявність онкології в запущеній стадії та необхідності термінової дорогої операції. У зв'язку з обмеженим числом місць для госпіталізації потрібно внести передоплату, після чого лікар готовий приїхати до пацієнта додому. Або шахрай умовляє літню людину купити дорогі ліки, що представляє собою альтернативу оперативному втручанню. Нібито курс лікування призначався для іншого пацієнта, але оскільки «лікар» розуміє всю складність ситуації, то готовий допомогти. На отримання препарату велика черга, і якщо в поліклініці дізнаються про те, що комусь ліки було продано позачергово, у доктора можуть бути серйозні неприємності. Саме тому все слід тримати в таємниці». За словами експерта, зазвичай у вигляді ліків пропонуються БАДи, які шахрай ще довго може продавати переляканій страшним діагнозом жертві. А в умовах карантину піти зайвий раз до лікаря і перевірити ще раз інформацію зможе не кожен.

Що робити? Тримайте зв'язок з сімейним лікарем. І питання, які стосуються вашого здоров'я і аналізів, вирішуйте тільки з ним. Ніколи не купуйте медикаменти у незнайомих людей, навіть якщо чоловік представився лікарем і надів білий халат.




5. Крадіжка доставлених товарів.

Навіть перебуваючи вдома, ми не захищені від злодіїв. «Звичайно, зараз вас немає на вулиці, і щось вкрасти з вашої кишені вони не зможуть, - каже кримінолог Ганна Маляр. - Але з'явилася послуга безконтактної доставки товарів: ви розраховуєтесь карткою, вам привозять товар під двері, а потім ви його забираєте. Злочинці можуть стежити за кур'єрами і забрати товар раніше вас».

Що робити? Домовлятися з кур'єром, бути з ним на зв'язку, щоб не було зазору навіть в кілька хвилин, протягом яких товар перебуває під дверима без нагляду. Можна також попросити кур'єра дочекатися на безпечній відстані, поки ви вийдете і заберете покупку.

6. «Забута» в банкоматі картка.

Коли більшість з нас перебуває в стресовій ситуації, вже не здається дивним, якщо хтось забуває кредитну картку в банкоматі. І перший порив - звичайно ж, повернути власнику! Чим він може обернутися? «Людина підходить до банкомата, щоб зняти гроші, і бачить в картоприймачв банківську картку, забуту попереднім клієнтом, - описує одну зі схем Наталія Бугайова. - Недалеко від банкомата маячить нібито власник карти - літня людина або людина з хворою ногою, який просить подати її. Якщо виконати прохання, власник карти почне звинувачувати жертву, що з його рахунку зняли гроші, а доказом цього є відбитки пальців на «кредитці». Тут же з'являться кілька спільників шахрая, які заявлять, що є свідками і зараз будуть викликати поліцію». На розгубленого від такого повороту подій людини чиниться величезний психологічний тиск, від нього вимагають повернути «вкрадені» гроші.

Що робити? «Ніколи не чіпайте чужі картки: ні залишені в пристрої, ні лежать поруч. Пам'ятайте: при здійсненні банківських операцій фіксується час їх виконання, кожен банкомат веде відеоспостереження і можна перевірити, чи проводила операції з банківською карткою стороння людина. Без PIN-коду зняти гроші з картки неможливо. Шахраї не хочуть зустрічатися з поліцією, тому викликайте правоохоронців самі. Це злякає злочинців, і вони залишать вас у спокої», - радить Наталія Бугайова.

7. Інформація в групах взаємодопомоги.

У соцмережах з'явилися групи, в яких люди щиро пропонують допомогу навколишнім. Наприклад, довезти до роботи медпрацівників або допомогти дістатися в потрібне місце людям, у яких немає автомобіля. «У важкі часи багато хороших, щирі люди при першому ж запиті кидаються допомагати, - розповідає Анна Маляр. - Але цим можуть скористатися шахраї. Як мінімум - імітувати, що допомога потрібна їм. Або більше: відстежити режим пересування людини, адже часто в групах взаємодопомоги просять опублікувати в коментарях час і місце, звідки забрати людини, і адресу, за якою відвезти. Якщо людина - лікар, а у нього ще й дружина лікар, зловмисникам стане відомо, коли вони обидва поїхали з дому... Є й інша сторона: люди в таких групах повідомляють номери і марку авто. По марці автомобіля можна побачити, у кого який достаток. Таку інформацію злочинці теж збирають».

Що робити? Ще раз перевірити інформацію будь-яким можливим способом. І не публікувати відкрито жодних особистих даних. Або не повідомляти вулицю і номер будинку, а позначити місце, звідки вас можна забрати, наприклад, біля магазину, на перехресті вулиць. Якщо ви водій, не пишіть в групі марку і номер авто, а краще візьміть контакт людини або дайте свій номер телефону для зв'язку. Допомагати ближньому - обов'язково, але робити це потрібно усвідомлено й обережно. Кожен з нас зараз повинен включити критичне мислення.

8. Фішинг, або «фейкові» листи від держструктур.

«Кіберзлочинці вміло використовують ситуацію з коронавірусом для поновлення старих схем розкрадання паролів і облікових даних користувачів, - розповідає Наталя Бугайова. - Шахраї поширюють електронні листи й повідомлення з вкладеннями та гіперпосиланнями від імені ВООЗ або медичних організацій, нібито містять важливу інформацію про коронавіруси. В результаті на комп'ютери і ґаджети користувачів потрапляє шкідливе програмне забезпечення, і вони стають жертвами фішингу - незаконного збору конфіденційних даних інтернет-користувачів».

Що робити? «Не відкривайте вкладення і не переходьте по посиланнях на сторонні ресурси, пропоновані сумнівними адресантами, навіть якщо інформація здається вам важливою, - радить експерт. - Всю необхідну інформацію про коронавіруси черпайте з офіційних джерел». Підпишіться на офіційні канали МОЗ. Або шукайте інформацію на офіційних сайтах держструктур.

Єдиний спосіб протидії шахрайським схемам - поширення інформації, впевнена Ганна Маляр: «Згадайте ситуацію з дзвінками, коли людям говорили: «Ваш син потрапив в аварію, терміново потрібні гроші на операцію». І скільки добродушних людей віддали останнє, вважаючи, що передають кошти на лікування близьких. І тільки після того, як ЗМІ почали поширювати цю інформацію, таких злочинів стало менше».

Поділіться цією інформацією! Бережіть себе і близьких, тому що турбота про безпеку сьогодні - це стосується кожного!

Текст і фото - прес-служба Інтер

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Поради від експертів «Стосується кожного»: Як втримати на карантині літніх людей?

Як, взявши кредит, не потрапити в боргову яму і не стати жертвою колекторів






На правах реклами