Нюанси декретної відпустки та заміна працівника в декреті

Коли та як надається декретна відпустка?

Декретною відпусткою називають всі види відпусток, що надаються працівнику у зв'язку з народженням та вихованням дітей до певного віку.

У законах України такі відпустки називаються соціальними та існують у двох основних видах:

- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами,
- відпустка з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Будь-яка з цих декретних відпусток надається лише в разі наявності певних документів, які свідчать про вагітність жінки або народження нею дитини.

Наприклад, відпустка до та після пологів надається за наявності листка непрацездатності.
Відпустка ж з догляду за дитиною оформляється на підставі свідоцтва про народження та заяви працівника. Такі документи передаються роботодавцю, який, у свою чергу, видає наказ про надання декретної відпустки працівнику.

Скільки триває декретна відпустка?

Працівник має право використати як усі види відпусток, так і обрати лише одну на власний розсуд, а також використати їх як по максимуму, так і скоротити їхню тривалість.

Окремою прерогативою є можливість використовувати такі відпустки частинами, перериваючи їх на власний розсуд. А от відпустку з догляду за дитиною взагалі можна розділити з іншими членами сім'ї.

Так, за 70 календарних днів до планованих пологів жінка має право на першу частину відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Друга частина цієї відпустки надається, починаючи із дня пологів, – у кількості 56 календарних днів.

Збільшена кількість днів відпустки надається у разі народження двох або більше дітей чи при ускладнених пологах (70 днів після пологів) та для жінок, що належать до I-IV категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (по 90 днів до та після пологів).

За загальним правилом, відпустка по догляду за дитиною триває 3 роки. Проте працівнику не обов'язково перебувати у відпустці усі три роки, стати до роботи можна і раніше.

Граничний же термін для перебування працівниці у декреті за Кодексом законів про працю (далі – КЗпП) визначений періодом до 6 років, якщо існує потреба у домашньому догляді за дитиною (за наявністю медичних висновків).

Хто має право на декретну відпустку?

Якщо ще, приміром, 10 років тому почути, що чоловік пішов у декретну відпустку, було чимось подібним до невдалого жарту, то зараз в Україні все більше людей адекватно і логічно сприймають таку інформацію.

Зауважимо, що відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами є прерогативою безпосередньо матері, а от у відпустці по догляду за дитиною КЗпП надає право перебувати й іншим особам. Взяти таку відпустку можуть батько дитини, бабусі, дідусі, опікуни чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною.

Наприклад, батько «йде» у відпустку по догляду за дитиною. Для їх оформлення, необхідно подати роботодавцю такі документи:
- заяву про надання декретної відпустки;
- копію свідоцтва про народження дитини;
- довідку про те, що мати дитини не пішла у декретну відпустку по догляду за дитиною за своїм місцем роботи або вийшла на роботу до закінчення терміну соціальної відпустки.

На вище вказаних осіб поширюватимуться гарантії щодо, наприклад, збереження робочого місця у тій же мірі і нараховується пенсійний стаж, як вони поширюються на працівників-матерів. Окрім цього, використання такої відпустки можливо як повністю одним членом родини, так і шляхом розподілу родичами між собою або із матір'ю.
Наприклад, рік у відпустці перебуває матір дитини, а згодом ще один рік – батько дитини.

Роботодавець не має жодного права відмовити чоловіку скористатись його законним правом. Єдиним бар’єром для оформлення чоловіком декретної відпустки є стереотипні уявлення про гендерні ролі чоловіка і жінки. Проте, часи змінились і сьогодні кожен з батьків має право як на декретну відпустку, так і на можливість професійної самореалізації.

Декретні виплати та інші гарантії

На сьогодні відпустка з догляду за дитиною не оплачується. Проте законодавство передбачає низку інших гарантій для працівників у декретній відпустці:
- допомога по вагітності та пологах, що фактично є «державною» оплатою часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами ;
- збереження місця роботи, посади та заробітної плати ;
- заборона звільнення «декретних» працівників, крім випадку ліквідації підприємства або у разі закінчення строкового трудового договору із подальшим обов'язковим їх працевлаштуванням ;
- заборона залучення до наднормових та нічних робіт ;
- заборона залучення до робіт у вихідні дні та направлення у відрядження ;
- заборона тимчасового переведення на іншу роботу ;
- можливість переведення на легшу роботу зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

Заміна працівника в декреті

Очевидно, що на період декретних відпусток працівника робота, наприклад, підприємства не зупиняється, а тому законодавство передбачає для роботодавця механізм тимчасової заміни працівника у декреті іншим.

Серед можливих варіантів заміни працівника можна виділити два найбільш популярних: - укладення строкового трудового договору із новим працівником,
- переведення вже працюючого співробітника.

Строковий трудовий договір із новим працівником – найоптимальніший варіант тимчасової заміни одного працівника іншим.

Особливістю такої опції є тимчасовість трудових відносин, а отже, у договорі слід чітко передбачити дату чи подію, коли трудовий договір припиниться (дата виходу іншого працівника із декрету), а отже, працівник підлягає звільненню.

Цей нюанс є ключовим, тому рекомендуємо ставити до відома працівника про те, що термін трудового договору добігає кінця. В іншому випадку такий строковий трудовий договір трансформується у договір на невизначений термін, що ускладнить процедуру звільнення.

Інша популярна опція про переведення співробітника є доцільною, якщо роботодавець не розглядає варіант залучення нових працівників, а посада декретниці є критичною для підприємства та не може бути вакантною.

У такому разі можливо перевести іншого співробітника за його згодою на посаду працівника у декреті, а потім «повернути» назад на його попередню посаду після виходу декретного працівника на роботу.

Трохи складнішими, проте популярними варіантами заміни працівника є тимчасове внутрішнє сумісництво посад або ж суміщення обов'язків за своєю посадою та посадою працівника у декреті з відповідними доплатами за сумісництво чи суміщення.

Ольга СТОЛЯРЕЦЬ, юрист.