Керівник Рівненщини Василь Берташ контролюватиме кожну копійку [+ІНТЕРВ'Ю]

Рік тому OGO.ua спілкувався з головою Рівненської облдержадміністрації Василем Берташем про плани на 2011 рік. Ми вирішили запитати керівника області про те, що вдалося зробити, а що із запланованого залишилось нездійсненим.

У своєму робочому кабінеті за чашкою зеленого чаю з лимоном і медом Василь Берташ розповів про те, над чим працюватиме в нинішньому році, звідки взялись мільйонні зловживання, в яких звинувачує опозиція, і яка національна ідея потрібна Україні.

— Василю Михайловичу, що із запланованого на 2011 рік у вас вийшло зробити, а що залишилось нереалізованим?

— Я тоді казав, що перший рік був стартовий. Що ми визначили коло проблем, які є в територіальних громадах, і визначили чіткий план дій до 2015 року.
Ми визначились, що першочергово — це будівництво проблемних шкіл, це сільські дороги, амбулаторії, дошкільні заклади. Це, наприклад, село Пугач Сарненського району, де 35 років не було питної води і її привозили. Тепер провели туди не тільки воду, а й дали газ.
Звичайно, в минулому році були й заходи, які ми не планували. Була пожежа в терцентрі. І ми в дуже короткі терміни відбудували і терцентр, і амбулаторію. Відповідально до цього поставились. А ще був такий проект, як 450-річчя Пересопницького Євангелія. Тепер нашу область ідентифікують у тому числі й за культурно-археологічним центром "Пересопниця". І вся Україна і світ тепер знають про нашу святиню — Пересопницьке Євангеліє.
Увагу приділяли в минулому році й спорту — започаткували обласну спортивно-інтелектуальну гру "Сімейні перегони".

— Ви плануєте продовжувати "Сімейні перегони"?

— Так, цей проект продовжується. Є сім’ї, які вболівають за своїх дітей, за їхнє виховання...
Нещодавно я побував у Білорусі і подивився, скільки спортивних закладів там побудовано. Трохи позаздрив білоруським колегам. Уявіть, ми проводимо там прес-конференцію, і перший заступник їхнього облвиконкому вже точно й не міг пригадати, скільки в них льодових палаців в області: вісім чи дев’ять. А в нас поки що немає жодного.

— Наприкінці минулого року говорили про спорудження в Рівному льодового палацу. На якому етапі реалізація цього проекту?

— Це питання на контролі в уряді. Ми готуємо необхідну документацію по землі. Спочатку проектна документація, прив’язка, а вже потім будівництво. А це займає близько року. На сьогодні ми вже зробили всі вихідні дані і експертизи. Сподіваюсь, що уряд надасть перевагу нашій області, а не іншим.

— А які ще області претендують на реалізацію цього проекту в себе?

— У Дніпропетровську вже закінчили спорудження. Планують спорудити в себе льодові палаци: Чернівці, Полтава, Донецьк і Суми.
Тут питання не тільки будівництва, а й утримання такого палацу. Ці витрати лягатимуть на наш бюджет, а оскільки він дотаційний, то доводиться рахувати кожну копійку. У Дніпропетровську, для прикладу, застосовані сучасні технології, то на енергоносії цей палац орієнтовно витрачатиме близько мільйона гривень на рік. Це невеликі кошти, які ми можемо собі дозволити.

— Які плани щодо доріг? Минулого року ви говорили про ремонт двох доріг на Київ, однак уже наприкінці минулого року виявилось, що трасу Луцьк-Рівне не ремонтуватимуть до Євро-2012.

— Рівне-Луцьк — це дорога некомунального значення. І черговість ремонту таких доріг визначає уряд. Були кошти в 2011 році на цю дорогу закладені. Але не вистачало грошей на ремонт траси Київ-Ковель, і тому гроші були перекинуті на цю дорогу. Тепер ця дорога добудована і на черзі дорога з Луцька на Рівне. Точніше той кусочок в 25 кілометрів, який залишився.
Продовжуватимемо проект білощебеневих сільських доріг. Планується виділити близько 50 мільйонів гривень на цей проект. Цього має вистачити приблизно на 300 кілометрів сільських білощебеневих доріг.

— Кілька років тому висловлювалось сподівання, що дорогою Рівне-Луцьк вболівальники з Європи їхатимуть через Рівне, де залишать частину своїх грошей. Тепер же виходить, що всі траси, які ведуть з Європи до Києва, обминають Рівне? Це значить, що на чемпіонаті наша область не заробить?

— Зараз ми готуємо з чотирма регіонами спільний туристичний проект. Базовою в цьому проекті буде наша область. На в’їзді в нашу область будуть великі надувні стенди, де будуть вказані історичні місця, туристичні маршрути. І ми туди включаємо також Волинську, Тернопільську, Хмельницьку та Житомирську області. Наші сусіди погодились. Ми будемо максимально використовувати туристичний потенціал цих регіонів. Окрім туристичних і історичних проектів, ми пропонуватимемо європейцям і наші інвестиційні проекти.

— Доводилось чути про адміністративну реформу, яка готується в країні. І що саме Рівненська і Волинська області мають стати пілотними в проведенні реформи. Де буде центр нового територіального утворення?

— За основу буде взяте територіальне поняття Велика Волинь. А це Волинська, Рівненська та частина Житомирської областей. Оскільки Рівненщина територіально знаходиться на перетині всіх основних транспортних шляхів і кордонів, то саме наша область буде базовою. Тим більше, що Рівне вже не раз було столицею. (Сміється — авт.).

— Коли має розпочатись адміністративно-територіальна реформа?

— Зараз основне — це підйом економіки, розвиток регіонів та впровадження соціальних ініціатив Президента. Я пишаюсь, що вперше за всі роки незалежності України експорт в нашій області перевищив імпорт.

— Це означає, що наші стали кращі товари виробляти, чи те, що в людей немає грошей на імпортні?

— Наші підприємства вже краще працюють у конкурентному середовищі. Окрім того, місцеві товари стали якіснішими, адже малий та середній бізнес осучаснює виробництво і виготовляє товари за високими європейськими стандартами.

— Щодо соціальних ініціатив Президента. За рахунок чого вони можуть бути реалізовані: золото-валютного запасу, грошової емісії, податкового навантаження чи за рахунок перенаправлення всіх вільних коштів у соціальну сферу?

— Це все розмови. Давайте порахуємо. Що таке бюджет Рівненщини? Наша область дотаційна. Має 20 мільйонів залишків і 250 мільйонів залучених із Державного бюджету. Якби не було консолідованої думки виконавчої і законодавчої гілок влади, то ці гроші розпорошили б. Один депутат каже: "Давайте поремонтуємо ту дорогу...". Інший каже: "Давайте дамбу зробимо...". Кожен ці кошти тягнув би на свій округ, і ми б основні проблеми, які є в регіоні, не вирішили б. Хіба ми тоді побудували б десять шкіл?
Коли я звітував в обласній раді, то ніхто з опозиції нічого не міг мені дорікнути, побачивши скільки всього було зроблено. І я маю подякувати за розуміння і підтримку депутатському корпусу облради.
Сьогодні Президент чітко побачив, яка є соціальна несправедливість. У перші два роки, коли було мінус 20 відсотків падіння промисловості і мінус п’ять — ВВП, про які соціальні ініціативи могла йти мова? Коли з’явились в бюджеті кошти і ми можемо щось урізати і перенаправити на добробут людей — то це й буде зроблено.

— Часто подібні ініціативи з’являються перед виборами. І це стосується не тільки часу правління Президента Януковича, а й часів президентства Віктора Ющенка та прем’єрства Юлії Тимошенко. Як ви вважаєте, чи будуть "соціальні ініціативи" використані в передвиборних цілях?

— Думаю, що ні. Розумієте, у нас люди спостерігають за цим всім так само, як ви чи я. Наша країна в постійних виборах. І цей популізм всім набрид. Вже стільки наобіцяно, але ніхто нічого не робив.
Але сьогодні у Президента є все: влада і кошти, для того, щоб виконати те, що обіцяне людям. І я переконаний, що це все буде виконано.
Цього року ми плануємо зробити доступною екстрену медичну допомогу. Для цього ми плануємо придбати сто автомобілів з розрахунку, щоб пацієнт міг максимум за 25 хвилин отримати невідкладну допомогу. Плануємо обладнати ці автомобілі системою GPS. Це дозволить зменшити витрати пального на 20-30 відсотків, оскільки вдасться обрати найкоротший шлях до пацієнта.
Уже сьогодні складають бази даних людей з хронічними хворобами. Це дасть змогу вже після дзвінка з'ясувати, яку допомогу і ліки потребує хворий. Головам районних адміністрацій буде дано доручення укласти соціальні договори з підприємствами і віднайти позабюджетні кошти для ремонту хірургічних відділень, операційних і реанімацій. А держава дасть кошти для комплектації їх сучасним медичним обладнанням.

— Які плани у вас щодо енергозабезпечення: в села й далі прокладатимуть газогони чи будуть вишукуватись інші джерела енергії?

— Сьогодні кожен керівник має бути менеджером-управлінцем і рахувати кожну копійку. Я на прикладі Березного показав, як замість дорогого російського газу, використовуючи дерев’яні пілети, можна заощадити більше 200 тисяч гривень. І коли Рівненщина сьогодні має 40 відсотків території, вкритої лісами, не перейти на альтернативні види палива — це просто нерозумно. Однак до тих сіл, де вже прокладені вуличні мережі, газопроводи будуть підведені. В цьому році плануємо газифікувати близько 50 сіл.

— Торгові війни з Росією у нас спалахують час від часу вже протягом більше десяти років. Щодо ціни на газ, то ситуація дійшла до абсурду, коли купувати російський газ у німців дешевше, ніж напряму в Росії. Чи не здається вам, що час уже забути формулювання "братній народ" і вести справи з Росією суто за бізнесовими правилами?

— Саме так сьогодні робить Президент. Ми ж сьогодні не говоримо, що "ми лише в Євросоюз" чи "ми лише з Росією". Сьогодні Президент спирається на думку людей у відносинах як з Євросоюзом, так і з Росією.
А що, хіба Євросоюз, який сам знаходиться в глибокій економічній кризі, може нам чимось допомогти? Те саме стосується і Росії... На мою думку, сьогодні Президенту нелегко. Йому треба будувати сильну державу. Економічно розвинену, незалежну, яка не була б придатком якоїсь іншої країни.
Україна має величезний людський, ресурсний і економічний потенціал. Але через популізм і чвари він залишається не реалізованим. Нам потрібна консолідація. Потрібно шукати теми для об’єднання зусиль, спільної роботи задля добробуту країни. Думаю, що настав той час, коли люди вже розрізняють, який політик займається популізмом, а який відповідає за свої слова.
Сьогодні Президент усе робить, щоб консолідувати країну.

— Але ж саме перед виборами спливають на поверхню найболючіші теми. Саме перед виборами знову говорять про російську мову як про другу державну, знову дискутують про УПА і т.д. І саме ваші однопартійці-регіонали акцентують на темах мови, подій Другої світової війни... А ви керівник повністю україномовного регіону, де є традиції вшанування як вояків УПА, так і солдат Червоної армії... Вам ніколи не хотілося переконати своїх колег у недоцільності їхніх ідей?

— Я не можу судити деяких моїх колег і не можу поділяти їх думки. Я поділяю думку Президента. На сьогоднішньому етапі потрібно забути про всі ці моменти і почати з чистого аркуша.
Якщо немає історії — немає майбутнього. Але ми не знаємо, як було насправді. Я в той час не жив. Потрібно поважати людей, які боролись за Україну. І потрібно сьогодні працювати задля добробуту українців.

— Двадцять років історії сучасної незалежної України показали те, що ми зазвичай об’єднуємось проти когось. Кучма — проти Кравчука, Ющенко — проти Кучми, Тимошенко — проти Ющенка, а потім проти Януковича і т.д. Донині не сформульовано національну ідею України, якою ми будуємо нашу країну. На ваш погляд, у чому полягає місія України і її національна ідея?

— Національна ідея — це важливий момент для консолідації суспільства. У будь-якій справі є старт і є результат. І все, що декларується, — має бути виконано.
Ми сьогодні працюємо, щоб максимально повернути довіру до влади. Але за останні десять років люди почули так багато різного, що зневіра дійшла межі. І саме зараз, думаю, люди мудро оцінюють дії політиків, тож дадуть їм належну оцінку.
Наша національна ідея може бути сформована навколо наших історичних цінностей. Це як у випадку з Пересопницею. Деякі політики звинувачували, що це нібито робиться під Московський патріархат. А я казав: хочете, святіть всі, хочете - по черзі, чи тягніть жереб — кому випаде провести обряд. Головне, щоб цей комплекс був побудований, щоб сюди їхали люди, щоб про цю святиню почули в Україні і за кордоном.
Потрібно популяризувати Рівненщину, щоб до нас їхали туристи, їхали інвестори. Так само й країну потрібно популяризувати, її багату історичну і природну спадщину, яка нам дісталась.

— Які інвестиційні проекти планується реалізувати в області?

— У цьому році планується запуск "Рівнесільмашу", де будуть випускати м’які меблі, а також реалізація проекту зі створення в Рівному оптового сільськогосподарського ринку. Окрім того, є домовленість з компанією Н+Н, що в цьому році вони дадуть протокол, у якому буде розписано початок, реалізація та завершення проекту. Найближчим часом я маю владнати ті моменти, які в компетенції влади, а інвестор має дати чіткий план і почати його впроваджувати.

— Опозиція кілька разів звинувачувала владу у фінансових зловживаннях. Називалась сума в 700 мільйонів гривень. Чи не могли б ви пояснити раз і назавжди, що це за сума і про які гроші йдеться?

— Сьогодні кожен має відповідати за свої справи: і чиновник, і журналіст, і депутат. А якщо не відповідаєш, то маєш бути позбавлений чи то журналістського посвідчення, чи то депутатського і т.д. Наведу приклад тих, як ви кажете, "зловживань". Будується якийсь об’єкт. Кошти прийшли пізно і підприємство не встигає взяти відповідні дозволи на будівництво, а будувати треба. Завтра приходить ДАП і складає акт про порушення. І 50 відсотків від суми будівництва сплачується штраф замовником і підрядником. Отак з’являються десятки і сотні тисяч "зловживань".
Або інший приклад. Побудували якийсь об’єкт і десь мала стояти перегородка з сухої штукатурки, а її зробили з цегли і штукатурки. Просто замінили матеріал. Але це вже вважається порушення, яке фіксується як фінансове зловживання. Потім через суд ці всі приписи скасовуються. Але до того часу, в статистичних даних, вони значаться як "фінансові зловживання". Це гроші, які є тільки на папері, але їх часто використовують як інструмент популізму і політичної боротьби.
Я рекомендував, щоб всі гроші, які мають бути направлені на будівництво, чи то по в галузі освіти, чи медицини, йшли через управління капітального будівництва. Там працюють досвідчені фахівці, які знаються на технічній документації і зможуть проконтролювати і внести корективи ще на стадії проекту. Тоді буде менше всіляких проблем і непорозумінь у майбутньому.

— А щодо звинувачень у тому, що за гроші бюджету були придбані квартири керівникам правоохоронних органів?

— Є сьогодні закон про корупцію. Я зробив усе, щоб наші правоохоронці не жили десь у готелях чи на винайманих квартирах. На сесію обласної ради була винесена пропозиція придбати службове житло, яке б можна було надати керівникам правоохоронних органів, щоб вони могли виконувати свої обов’язки належним чином, а не думати, де жити сім’ї. Але наголошую, ці квартири — службове житло. І якщо завтра керівництво правоохоронних органів зміниться, то в цих квартирах житимуть нові керівники. Мою пропозицію тоді підтримали депутати всіх фракцій. За це рішення проголосували одноголосно.

— Якими ви хотіли б бачити стосунки в області з опозицією?

— Влада і опозиція — це одвічні конкуренти. Я намагаюсь вести діалог і прислухатись до розумних пропозицій депутатів, з якої б фракції він не був. Однак є речі, які опозиція мусить робити, тому що так вирішили керівники в Києві. Інколи буває, що по півгодини на сесії читають якісь заяви і звернення з питань, які не можуть бути вирішені обласною радою, а мають вирішуватись у столиці. Ми ж тут маємо вирішувати проблеми області і в конструктивній дискусії знаходити найкращі рішення.

— Восени цього року відбудуться вибори до Верховної Ради. Кого зі своїх однопартійців ви висуватимете і підтримуватимете?

— Буде в нас обласна конференція Партії регіонів, де ми вислухаємо всі пропозиції, і достойних кандидатів будемо висувати кандидатами в депутати.

— Ви самі збираєтесь йти на вибори в цьому році?

— Я не збираюсь йти у Верховну Раду. Мені Президент довірив посаду голови Рівненської обласної державної адміністрації, і я виконую свою роботу.