Губернатор Рівненщини побудує князівство [ІНТЕРВ'Ю]

Область заробляє мільярд, а витрачає — три
— Ви вже рік на посаді голови Рівненської облдержадміністрації. Як ви оцінюєте цей рік, чи вдалося зробити те, що планували?
— Планів було багато, але, як завжди, проблема в коштах. Вони є, коли працює економіка, коли є робочі місця і надходження до бюджету. Тоді можна проблеми громади вирішувати. От візьміть, наприклад, школи. Сьогодні на Рівненщині двадцять одна проблемна школа. Аби комплексно побудувати чи відремонтувати і належно облаштувати одну — потрібно близько 30 мільйонів. А тепер помножте цю суму на двадцять один. Наша область просто не має таких коштів. Минулого року нам в область прийшло, це враховуючи школу в Познані, десь близько п’ятдесяти мільйонів.

Наша область дотаційна: один мільярд заробляємо, а два мільярди гривень ми отримуємо з державного бюджету дотацій.
Радує те, що в цьому році в нас пішов ріст виробництва на рівні 25 відсотків. І інвестиції знову пішли в область. Можна сказати, що ми потроху починаємо виходити з кризи.

— Наша область аграрна, сільське господарство мало б займати у нас більшу частину виробництва. Однак наше село вимирає. Що, на вашу думку, потрібно зробити, аби відродити сільгоспвиробництво та відродити наші села?
— П’ять років політики в державі займались маніпуляцією свідомістю людей. Знову ж таки, якби були кошти, щоб дати дотації на відродження тваринництва, на будівництва сучасного свинокомплексу чи тваринного комплексу за всіма сучасними технологіями. Тоді й собівартість м’яса і продукції буде конкурентною.

Зі старими технологіями та кредитами, такими як сьогодні під 20 відсотків, ми село ніколи не піднімемо. За кордоном, наприклад, дуже серйозні дотації виділяються саме на розвиток села. Надаються пільгові кредити на розвиток сільського господарства. Бо там чітко бачать, що цей сільський бізнес — це вигідно.

Для прикладу, сьогодні площа нашої області — 20 тисяч квадратних кілометрів. З них сорок відсотків — ліси. Зараз модне і прибуткове пілетне виробництво і в області вже працює чотири таких лінії. Так само й у село, потрібно вкласти кошти і зробити його рентабельним.

— А на ваш погляд, хіба не сором для України купувати гречку за кордоном? Про це повідомляли нещодавно деякі українські ЗМІ.
— Гречку в область ніхто з Китаю завозити не буде. У нас вистачить й своєї гречки за нормальною ціною. Це все штучний ажіотаж. Навіть було б соромно, маючи такі землі, завозити гречку з Китаю.

— Ви часто самі купуєте продукти і де?
— Часто. Стараюсь сам займатись закупками продуктів. Люблю навіть поторгуватись, поспілкуватись з людьми, поцікавитись, звідки товар, яка ціна, чи добре йде торгівля, які є проблеми зі збутом продукції. До речі, ми плануємо створити біля Рівного оптовий ринок.

— Що це за ринок і де планується його спорудити?
— Біля Рівного на виїзді в сторону Луцька. Бізнесмени запропонували проект будівництва там оптового продуктового ринку.

— Навіщо?
— Оптовий ринок — це місце, де фермери і селяни матимуть можливість вільно продати свою продукцію оптом. А не так, як зараз на нашому центральному продуктовому ринку у Рівному, де підприємці наперед на два-три роки викупили місця. А людина з села не може продати того самого кабанця, якого вигодовувала. У селянина купують перекупники, ставлять свою націнку, і рівняни змушені купувати м’ясо вже за завищеною ціною.

У Пересопниці буде княжий град
— Цьогоріч Пересопницькому Євангелію виповнюється 450 років. Говорилось про те, що до ювілею буде приведено в належний стан село Пересопниця: відремонтують дорогу, зроблять привабливим для туристів.
— Пройшло двадцять років незалежності України. І всі ці роки були лише балачки... Як той камінчик стояв серед поля, на якому написано про те, що ми маємо таку святиню — Пересопницьке Євангеліє, так той камінчик і стоїть. Ніхто нічого не зробив.

Зараз ми розробили проект. Я був в уряді, є доручення Президента з цього приводу. Тепер потрібно зрозуміти, скільки нам дасть коштів на цей проект держава, а скільки нам потрібно буде віднайти в області.

— Що це за проект?
— Ми провели конкурс серед архітекторів і вибрали найбільш вдалий, на нашу думку, проект. Там буде збудований пантеон, де має бути постійно діюча археологічна виставка. Адже в Пересопниці багатющі на історичні пам’ятки археологічні пласти. Ми якось спілкувались на цю тему з академіком Петром Толочком, і виникла ідея такого пантеону, де могли би працювати історики, археологи, проходити практику студенти. Й експозиція цього пантеону постійно поповнювалася б новими експонатами.

Окрім того, там планується зробити реконструкцію княжого граду X-XII століть: садиба, мур, капличка. Аби дати людям уявлення про місто, яке дало Україні Пересопницьке Євангеліє. Хочемо зробити так, щоб туристичні маршрути Україною проходили через Пересопницю.

— Звідки плануєте взяти кошти на реалізацію такого проекту?
— Держава зможе виділити на цей проект порівняно невелику суму коштів. Але у нас є ідеї щодо залучення грошей до відродження Пересопниці. Науковці працювали близько восьми років, аби перекласти Пересопницьке Євангеліє сучасною українською мовою. Зараз ми плануємо випустити 450 примірників копії цієї книги. Я зустрічався з представниками Рівненського земляцтва, і ця ідея отримала там велику зацікавленість. Люди виказували готовність придбати такий раритет.

Ми вже надрукували сертифікати, які пропонується купити тим, хто бажає мати в своїй колекції копію Пересопницького Євангелія. Саму книгу всі ті, хто придбав сертифікат, отримають на святкуванні 450-ї річниці Пересопницького Євангелія, яке відбудеться у серпні цього року. Додам тільки, що книги будуть іменні. Кошти, виручені від продажу копій, ми витратимо на фінансування нашого проекту.

— Кілька слів про інший проект: Євро-2012. Саме до чемпіонату планувалось відремонтувати трасу від Корця до кордону з Волинською областю. Від Корця до Рівного за два роки дорогу відремонтували. Коли відремонтують від Рівного до Волині, адже часу до чемпіонату лишається мало?
— Не рівняйте відрізок від Корця до Рівного і від Рівного до кордону з Волинською областю. Від Корця близько сімдесяти кілометрів, а тут відрізок лише двадцять. До чемпіонату Євро-2012 цей відрізок дороги буде зроблений.

— Наскільки мені відомо, на цьому відрізку існувала проблема розширення дороги в межах селища Клевань. Говорили, що дорогу прокладуть в об’їзд. Як буде насправді?
— Так, там існує проблема з розширенням дороги через Клевань. Але немає й змоги будувати трасу в об’їзд селища. Навколо нього розпайовані землі, і не вдалося домовитись з селянами про їх викуп. Розумієте, люди вже роками обробляють цю землю і, звісно, не хочуть її продавати. Тому дорога буде проходити, як і раніше, через Клевань.

Рівне залишиться обласним центром, а Луцьк — ні.
— Президент Віктор Янукович проголошував проведення в Україні реформ. Однак зараз ми бачимо іншу картину: Податковий кодекс приймався з протестами і врешті-решт, з урахуванням вимог підприємців. Про пенсійну реформу говорять все менше. Прийняття Житлового кодексу відклали до кращих часів. То що, реформи вирішили відкласти?
— Реформи ніхто не відкладав. З усіх президентів тільки нинішній серйозно взявся за реформи. Що робилось останні роки: з економіки викачувались всі ресурси, позичались гроші за кордоном. За рахунок цього країна жила. Ще трохи — і нам уже не було б чим віддавати ці гроші.

Навіть візьміть ту саму пенсійну реформу. Ну не може так бути, що сьогодні один пенсіонер отримує десятки тисяч гривень пенсії, а інший — на рівні прожиткового мінімуму. Тому без проведення реформ у всіх напрямках країна не зможе розвиватись і рухатись далі.

— Скільки у вас буде заступників після адміністративної реформи? І взагалі, скільки, на ваш погляд, має їх бути у керівника області?
— Якщо в уряді буде прем’єр і віце-прем’єри з напрямків, то так буде і в області. Скоріш за все, будуть існувати департаменти з напрямків. Тим самим скоротивши апарати. Не потрібно буде стільки начальників, бухгалтерій і т.д.

Якщо буде стільки йти паперів і документів, як зараз, то замів треба буде багато. Один з такою кількістю паперів не встигне розібратись. Я взагалі за те, щоб оптимізувати роботу. От, наприклад, є у нас обласна рада й обласна державна адміністрація. Сьогодні в апараті обласної ради 50 чоловік і в облдержадміністрації — сто. Які функції в обласної ради? Раз на три місяці провести сесію і ні за що не відповідати. А зарплати в них (в апараті облради — авт.) вищі.

Якщо ми робимо спільну справу, то це має бути одне ціле. Має бути виконавчий апарат і... скажімо так — дирекція, яка виконує вказівки депутатського корпусу.

Візьміть до прикладу сусідню Польщу, вони зробили схожу реформу. У них було 49 областей — зараз 17. І сьогодні Польща — успішна європейська країна.

— У випадку, якщо таке об’єднання відбудеться, то де, на ваш погляд, буде центр області: у Рівному чи в Луцьку?
— Я думаю, у Рівному. Історія так склалась, що Рівне вже було столицею України (сміючись — авт.). То вже сам Бог велів бути центру у Рівному.

— Зросли ціни на пальне. Для людини, яка розуміється в економіці, очевидно, що це може викликати ланцюгову реакцію — і зростуть ціни на продукти, промислові товари, послуги. На ваш погляд, коли настане той піковий момент, коли країна дійде до верхньої цінової межі, після якої почнеться полегшення?
— Наша економіка прив’язана до валюти, до цін на нафту, і тому є процеси, на які ми не можемо впливати. Зараз робимо все, щоб забезпечити ціну на соціальні сорти хліба, найнеобхідніші продукти. Це те, що можна зробити, те, що робиться у всьому світі, коли виникають труднощі. Аби стало легше, має запрацювати економіка України, а для цього, знову ж таки, потрібні реформи.

— В Україні, на мій погляд, відбувся відрив політичної верхівки від громади. На останніх виборах більше 10 відсотків виборців проголосували “проти всіх”. Соціологи говорять про те, що зараз цей відсоток ще вищий. Люди втратили довіру до політичних партій як таких, незалежно від того, опозиція це чи влада. Як у такій ситуації проводити реформи і як повернути довіру людей?
— Це дуже тяжко. Останні роки політична еліта не думала, як об’єднатись для вирішення нагальних проблем країни. Політики думали, як збільшити рейтинг, як захопити більше влади. Політична сила, як тільки приходить до влади, відразу починає наштовхувати звідусіль представників інших політичних сил. Так неправильно, не по-європейськи. Для мене в області немає значення, до якої партії належить людина. Головне, щоб був професіонал своєї справи і сумлінно працював. Для мене на роботі друзів немає.

Зараз, на моє переконання, потрібно об’єднатись усім: владі, опозиції, громадськості, журналістам, аби відродити нашу країну. Пояснювати людям, для чого ці реформи. Якщо це буде знову боротьба за владу, то реформи будуть йти дуже важко.

— Як показує історичний досвід, будь-які реформаторські уряди після того, як провадили реформи, йшли з політичної арени. Бо результати реформ зазвичай видно через роки після їх проведення. Крім того, в Україні політичні партії, як правило, не витримують випробовування владою. Це свого часу сталось з НДП, потім СДПУ(о), "Наша Україна", "Батьківщина". Чи не станеться те саме з Партією регіонів? Чи готові "регіонали" пожертвувати рейтингом, провести у країні реформи і поставити "хрест" на своєму політичному майбутньому?
— Я впевнений за Президента Януковича, що перш ніж щось зробити, він двадцять разів подумає. Це людина, яка має досвід, пройшла шлях від керівника підприємства до Президента, розуміється на економіці й господарських питаннях. Я й пішов у цю команду, тому що вірю в те, що цій команді вдасться зробити Україну заможною. Щоб нашим дітям не було за нас соромно.

— Ходять чутки, що ви можете піти працювати в уряд. Наскільки це правда? І чи не збираєтесь ви йти до Верховної Ради на виборах 2012 року?
— Я людина проста. Народився й виріс у селі і знаю проблеми цього краю. Тому я нікуди звідси не збираюсь йти. А в парламенті я вже був. Повірте мені, нічого доброго там не знайшов.

У мене тут роботи багато: проблемні школи, відродження села, Пересопниця і ще багато різних проектів. Тому я хочу залишатись і працювати тут, на Рівненщині.