подати
оголошення

08.05.2015, 09:00

Ректор Національного університету “Острозька академія” Ігор Пасічник: Об'єднання вузів на Рівненщині неможливе [+Відео]

Черговий випуск програми “Думки вголос” ведучий Віталій Голубєв записав у кабінеті ректора Національного університету “Острозька академія” Ігоря Пасічника. Говорили про поради абітурієнтам-2015, проблеми сучасної вищої освіти в Україні та підсумки року для університету.
ДИВИТИСЬ ВІДЕО

- Ігорю Демидовичу, оскільки наша розмова відбувається наприкінці навчального року, перш за все запитаю: яким він був для Острозької академії?
- Просто вражаючим: стільки перемог у різноманітних студентських наукових конкурсах, олімпіадах ми ще не мали. Цьогоріч ми відправляли майже з усіх спеціальностей — і всі завоювали призові місця. Вважаю це підставою говорити про надзвичайно високий рівень знань, які даємо.

Знаєте, зараз серед політиків модно говорити, що треба набирати на роботу випускників Гарварду, Оксфорду тощо. Мені інколи смішно з цього, бо деякі українські університети, переконаний, дають знання на тому самому рівні й навіть, можу сказати, на вищому.

Для прикладу, ми цього року відправляли трьох наших представників у Великобританію, і наша бакалавр, навчаючись у провідному виші з ІТ-технологій, разом з китайцями та індусами, які вважаються найсильнішими в цій сфері, єдина з групи захистила магістерську роботу. Всі ходили й дивувалися, як їй, українці, це вдалося!

Ігор Пасічник у проекті "ОГО" "Найвпливовіші люди Рівненщини"



- Тобто справа, напевно, не тільки, а часом і не стільки у виші, а й у знаннях, які отримує випускник, і в готовності застосувати їх на практиці?..
- Так. Взагалі, як на мене, треба оцінювати університет за чотирма основними параметрами: чому навчає, хто навчає, як навчає і скільки це коштує.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

- Якщо говорити про ті реалії, в яких нині працює очолюваний Вами університет — це передусім багатостраждальний закон про вищу освіту, який торік нарешті почав діяти, хоча й не в повному обсязі. Як він позначився на роботі академії?
- Надзвичайно складне питання. Складне тому, що ми не відчуваємо цього закону в дії — і це не лише моя думка, я запитував і викладачів, і студентів, і обслуговуючий персонал. На жаль, закон поки що не працює. І ось чому.

Ми постійно говоримо про реформу освіти. Слово “реформа” доцільно застосовувати, коли змінюється ідеологічна платформа у державі. В нас — саме той випадок: на зміну комуністичній ідеології прийшла капіталістична. Відповідно, мала б змінюватись освітня парадигма, і не з вищої освіти, а з самих початків — сімейного виховання, дошкільної, середньої освіти. Ми ж прийняли закон про вищу освіту, а тепер обговорюємо закон про освіту шкільну. У державі за 20 з лишком років не розроблена чітка система виховання. Тобто кого ми виховуємо і на чому. До цього часу бояться сказати, що мають бути дві складових виховання громадянина України — національна ідея та християнська мораль. Численні науково-дослідні інститути не розробили виховної концепції для вітчизняної системи освіти, бо бояться це визнати.

Тепер детальніше про новий закон. Чи не найбільший резонанс викликало положення про зменшення навантаження до 600 годин, яке, мовляв, вивільнить час і викладачів, і студентів. Мовляв, на Заході — саме так. Але в нас цей закордонний досвід не дасть бажаних результатів. По-перше, при зменшенні навчального навантаження забороняється збільшувати кількість ставок. Виходить, що викладач мав 900 годин, матиме 600 — а 300 годин з кожного предмету ми забираємо. Не збільшуючи кількість викладачів, ми просто обмежуємо можливість студентів отримувати якісні знання.

Чому на Заході подібні норми працюють, а в нас, я вважаю, вони не дадуть бажаного результату? Тому що на Заході є система підготовки особистості до навчання у вузі, і студент уже приходить до вишу вмотивованим до самостійної роботи. А в нас шкільна система нічим не відрізняється від колишньої радянської, учень не привчився працювати самостійно. Ми його у вузі тільки на це переорієнтовуємо, а так виходить, що студент тільки прийшов — а ми йому відразу: працюй самостійно!

По-друге, в нас немає жодної бібліотеки, яка б ішла в порівняння з бібліотекою середнього європейського університету. Фонди застарілі, на їх поповнення держава не виділяла коштів 20 років. Той мізерний потенціал, який сформувався за рахунок самостійних закупок — недостатній, аби дати змогу студенту самостійно знаходити всю потрібну інформацію.

Далі. Ми говоримо про перехід до європейських освітніх стандартів, а знову залишили звання “доктор наук”. У Європі такого немає, лише в Польщі цей рудимент залишився. Але там присвоюється це звання по-іншому — за сукупністю праць, немає докторантури. А в нас знову залишили докторантуру, яка, вважаю, є зайвою витратою коштів. І це лише кілька прикладів недосконалості нового закону.



- Власне, коли його ухвалили, багато говорили про те, що виші нарешті отримають довгоочікувану автономію...
- Ми чекали на автономію. Але, на жаль, ми її не маємо. Вузи отримають автономію тільки тоді, коли зможуть мата можливість розпоряджатись своїми власними коштами, які вони заробляють. А в нас їх забрала держава, і вона диктує, дасть їх чи ні.

Далі. В законі чітко написано, що університети самі розробляють і організовують вступні іспити. Нам же алгоритм вступного іспиту нав'язується згори, з Міністерства. Дають готового абітурієнта вже з результатами ЗНО і говорять, як його зараховувати. Тобто вузи практично здійснюють лише технічну процедуру зарахування. Нам постійно підносять, що ЗНО — це панацея, але це не так. І в Європі, і США дійсно є ЗНО, але є і вступні іспити, або поєднання одного і другого — все вирішує вуз.

Якщо говорити про цьогорічну вступну кампанію — Міністерство вигадало нововведення: вуз буде отримувати держзамовлення залежно від ваги балу ЗНО абітурієнта. Тобто чим вищий середній бал — тим більше держзамовлення. Думаю, це — крок до того, щоб примусити закритись частину провінційних вузів і дати ще більше дихання столичним.

"Ранкова кава": гість - ректор Острозької академії Ігор Пасічник [+Відео]

- Чому?
- Якщо дитина в селі чи невеликому місті добре вчиться, має високий бал ЗНО — її природно тягне до столиці, до великих міст. Відтак, київські вузи матимуть більше держзамовлення. Ми цього року, дякувати Богу, увійшли в п'ятірку вузів України за показником середнього балу ЗНО вступника, а серед класичних університетів — ми в трійці кращих. Але я говорю і як голова Ради ректорів ВНЗ Рівненщини — інші вузи, з огляду на це нововведення, можуть опинитись у плачевному стані.

...Знаєте, можливо в майбутньому дійсно можна буде говорити, що новий закон про вищу освіту діє і дає якийсь позитив — коли він справді буде втілений у життя, з певними інтерпретаціями, бо багато положень ще вимагають пояснень. Але поки що мені приходить на думку цитата Наполеона: “Закон повинен бути ясним, точним і однозначним. Інтерпретація його означає його спотворення”.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

- А як ставитесь до ідеї об'єднання вишів?
- Скоро не буде що об'єднувати! Навіщо носитись з цією ідеєю, якщо вузи самі собою закриваються?! Взяти Рівненщину: навіть у таких потужних приватних вузах як МЕГУ та Рівненський інститут слов'янознавства кількість абітурієнтів зменшується, а деякі — взагалі відпадають... Вона зменшується і в державних вузах. Врахуйте, що 16 тисяч наших випускників нині навчаються в Польщі, й це не найгірші випускники. А візьміть ще Румунію, Угорщину, інші країни, що з нами межують. Деякі польські вузи при цьому ще й дають нашим дітям стипендії, й вони навчаються безкоштовно. Тобто я веду до того, що вузи самі собою будуть підтягуватись до європейських вимог, без вказівки Міністерства, інакше вони приречені й закриються самі. Якщо вуз хоче вижити — він повинен брати участь у здоровій конкуренції, що має підтримуватись державою, і вона визначить сильніших. Таким чином, об'єднання матиме природний характер, а зараз не варто підігрівати соціальну напругу розмовами про якісь примусові об'єднання.

- У нас на Рівненщині теж час від часу виникають чутки про об'єднання котрогось вишу з Острозькою академією...
- Ця ідея з'явилась не вчора. Не секрет, що ідею об'єднання вузів навколо Острозької академії виношував ще колишній голова облдержадміністрації Микола Сорока, але потім він від неї відмовився. І згодом скільки б разів не виникала ідея приєднати Острозьку академію до когось — проти неї насамперед виступала інтелектуальна еліта держави. Якщо будь-який вуз об'єднати з Острозькою академію чи Острозьку академію приєднати до когось — ми втратимо своє освітянське обличчя. При будь-яких об'єднаннях Острозька академія має залишитись, бо це не просто черговий вищий навчальний заклад, це вуз, який має своє історичне покликання — ми продовжуємо традиції першого вищого навчального закладу Східної Європи.

На Рівненщині три державні університети — ми, РДГУ та НУВГП. Кожен має свою нішу, ми не є конкурентами, і не можуть бути об'єднані, бо немає тієї суттєвої ознаки системи, навколо якої можна було б робити об'єднання.

- Напередодні вступу-2015 — що порадите абітурієнтам та їхнім батькам?
- Якщо говорити про вступ до нас, то передусім — звернути увагу на показник ЗНО. Тому що в Острозькій академії — можливо, це прозвучить як певна антиреклама, але це факт — відбір абітурієнтів за показниками ЗНО досить жорсткий, конкуренція потужна.

А взагалі, перш ніж обирати будь-який вуз для вступу — уважно його вивчіть. Яка його історія, хто випускники, який рівень знань дають, якими є перспективи працевлаштування. Тому що ми живемо в досить жорсткій капіталістичній системі. А капіталізм вимагає філігранної роботи або головою, або руками. Третього не дано. Третє — це якщо ти зареєстрований на біржі праці як безробітний. Тому — усвідомлюйте відповідальність за свої рішення, адже вибір вузу для навчання — це вибір не на один рік. Поки є час — відвідуйте частіше ті вузи, в які збираєтесь подавати документи. Або відвідуйте більшу кількість вузів, і оберіть серед них той, куди хотіли би вступати. Щоб потім не довелося шкодувати про свій вибір.

До речі, до нас зараз масово переводяться на навчання студенти старших курсів із київських вузів. Колись вони обрали навчання у столиці — й розчарувалися. Щоб такого не було — відразу ретельно обмірковуйте свій вибір, обирайте вуз не просто за рахунок реклами, а на особистістному рівні — подобається він вам чи ні. А для цього — вивчайте його досконало.

Школа журналістики в Острозькій академії запрошує учнів 9-11 класів підготуватись до вступу

- Ігорю Демидовичу, ми з Вами спілкуємось у дні після Великодня, коли багато хто з нас особливо звертає погляд до Бога, замислюється над вічними цінностями, що складають основу людського буття. Що побажаєте глядачам програми “Думки вголос” і читачам OGO.ua?
- Знаєте, я як психолог час від часу роблю для себе такий самоаналіз — ставлю перед собою чотири запитання: яким я був? Яким я став? Яким я стаю? І яким я маю бути? Коли ти дасиш собі відповіді на ці чотири запитання — це буде і очищення, і краще розуміння самого себе, і можливість відкоригувати свою особистість, зробити більш вагомий поступ уперед. Тому я порадив би усім час від часу, а особливо у дні великих свят ставити ці питання перед собою.

Ну а традиційно хочу побажати всім того, чого завжди бажають в Острозькій академії: щастя, здоров'я, везіння, Божого благословіння і солодкого життя бажає вам Пасічник і весь наш дружній рій Острозької академії!

Висловлюємо подяку за сприяння в організації зйомки керівнику інформаційно-рекламного відділу Національного університету “Острозька академія” Мар'яні Нечипорук та оператору Андрію Малюському.

До теми:

"Думки вголос": гість - головний лікар Рівненської обласної дитячої лікарні Віталій Бойко

"Думки вголос": гість - лідер "Правого сектору" Рівненщини Роман Коваль

"Думки вголос": гість - депутат Рівненської облради Віктор Кривун

"Думки вголос": гість - головний "будівельний ревізор" Рівненщини Ігор Мічуда

"Думки вголос": гість - рівненський громадський діяч Олександр Зайчук

Фото зі сторінки Ігоря Пасічника у Facebook
Система Orphus
Коментарі:

Останні новини
Новини партнерів

Клініка професора Стефана Хміля

Янчук