Депутат Рівненської обласної ради Олексій Кособуцький: Головна мета моєї діяльності – зміна поколінь у владі

Два виробничі майданчики — у Костополі та в с.Бугрин Гощанського району, де працює близько сотні людей — так виглядає сьогодні “Українська деревообробна компанія”. У цехах — найсучасніше обладнання, яке буквально на очах перетворює дерев'яні колоди в готову продукцію, що відправляється на експорт у країни Європи та Азії. А ось кабінет засновника підприємства — поки що у проекті...

Дивитись відео

– Я дослухався до вашої поради познайомити відвідувачів OGO.ua зі своїм бізнесом, – почав розмову Олексій Кособуцький. – Адже, погоджуюсь, багато хто знає мене насамперед як політика. А “Українська деревообробна компанія” – це моє бізнесове “дітище”, яке заснував 19 років тому. Ми взяли в оренду колишній костопільський завод “Будінструмент”, який виготовляв інструменти з дерева. Поступово придбали все майно підприємства, зберегли цілісний майновий комплекс і крок за кроком перетворюємо із заводу радянського зразка на сучасне виробництво.

– Доводилось чути, що підприємство зареєстроване в Києві...
– Так, з цією реєстрацією — ціла історія. Я навчався в Київському політехнічному інституті й, можливо, не передбачав навіть, що повернуся в Костопіль і буду жити в своєму рідному місті. Починав займатись бізнесом у Києві, перші свої великі гроші заробив у Києві. А після того, як мені вдалося “зачепитися” за це підприємство і я прийняв рішення, що його можна розвивати в Костополі — стикнувся з шаленим тиском нашої тодішньої влади. Ну, в Костополі “тодішня влада” і “нинішня влада” — це одні й ті самі люди... Я відчув, наскільки примітивно, грубо, агресивно веде себе влада в нашому районі, місті. Якщо ти не платиш хабарі, не слухаєш того, що тобі каже мер, не граєш за загальноприйнятими регіональними костопільськими правилами — ти працювати не зможеш. “Ми тебе знищимо, ти не будеш існувати”, — фактично така була теза. Така поведінка стосовно мене з боку нашої влади і виштовхнула мене в політику в 2000-х роках. Тобто насамперед я почав цим займатися для захисту свого бізнесу. Інша річ, що згодом мені сподобалась політична діяльність, я відчув, що в мене це виходить, мені вдається впливати на процеси, мені це подобається. Але початковий мотив мого приходу в політику був такий — протест проти існуючої в Костополі влади.

">ВІДЕОЗАПИС РОЗМОВИ З ОЛЕКСІЄМ КОСОБУЦЬКИМ

– Тобто і реєстрація підприємства в Києві — це засіб захисту бізнесу?
– Однозначно. З одного боку, я депутат обласної ради, я людина, яка може дати собі раду, але з іншого — я справді маю реєстрацію свого підприємства у столиці виключно через те, що не вірю нашій місцевій владі. Я знаю, що це корупція, це проблеми, це був би додатковий засіб тиску на мене особисто, якби я мав реєстрацію в районі.

– Напередодні місцевих виборів логічно в такому разі говорити про можливість зміни, шляхом виборів, такої влади, яка не влаштовує вас та ваших однодумців...
– Саме так. Для цього ми утворили нову районну газету “Костопільщина XXI століття”, розбудовуємо однойменну громадську організацію, підтримуємо всі молоді прогресивні політичні течії, які є в Костополі. Маючи певний політичний досвід, розуміння ситуації, головною метою своєї сьогоднішньої політичної діяльності бачу зміну поколінь у владі. Зокрема — у владі Костополя і Костопільського району.

Дивитись відео

– А хіба після Революції Гідності не прийшло до влади багато нових, молодих людей? Чи Костопільщини, на вашу думку, це не торкнулося?
– Річ у тому, що будь-які події в країні, революції, зміни влади в області — вони абсолютно не торкаються міста Костопіль і Костопільського району. У нас дуже сильно впливають корупційні кримінальні угруповання, які “тримають” місто. Люди залякані, люди демотивовані, пасивні — і через це в нашому місті нічого не відбувається. Тому, повторюсь: на жаль, революція не торкнулася Костополя.

– Ви сказали, що прагнете об'єднати молоді здорові сили — кого саме маєте на увазі?
– Передусім мені дуже імпонує нова політична сила, яка порівняно нещодавно з'явилась на політичному ландшафті — це партія “Сила людей”. Я за ними спостерігаю вже певний час: вони будують справжню партію за системою пошуку і залучення виключно однодумців. Власне, партія в її класичному розумінні і має об'єднувати людей з однаковою ідеологією, платформою, позицією — навіть моральною в тому числі. Я бачу, що вони розвиваються, вони не роблять ставку на якісь одні окремі вибори — вони просто будують політичну силу майбутнього, і я допомагаю їм чим можу.

– Ким бачите себе після місцевих виборів 25 жовтня — депутатом обласної ради, можливо, міським головою Костополя чи головою районної ради?
– Ні, я взагалі не йду на ці вибори.

– ???
– Я є головою обласної організації політичної партії “Наша Україна” і головою її центрального виконкому — на загальнонаціональному рівні. Наша політична сила прийняла рішення не брати участі в цих виборах. Тому я і не йду. Я вважаю, що це нормально, природно, так і мало би бути для будь-якого політика в Україні. Не можна ж “стрибати” по партіях! Партія — це не маршрутка, це не засіб доїхати від одних виборів до інших. Партія — це твій внутрішній стан, це те, що всередині, те, що не дозволяє робити ті чи інші речі.

Дивитись відео

– За умов, коли “Наша Україна” нині не в найкращій політичній формі, вам, напевно, не раз пропонували увійти до списку тієї чи іншої партії або ж створити певну партію на рівні області чи району...
– Звичайно, надходили пропозиції про похід до партій різного спектру. Але в мене є свої принципи, через які я не переступаю. Зрозумійте, що найболючіша зрада і найнезворотніший вчинок, який може бути — це зрада самого себе. Я цього робити не хочу. Я з партією “Наша Україна” пройшов до обласної ради — чому я маю складати членство навіть у складні для партії часи? Справжність партійців і справжність людей перевіряється саме в такі моменти.

– Але якщо ви не станете депутатом обласної ради і не матимете представницького мандату взагалі — чи не ставить це під загрозу ваш бізнес?
– Я думаю, що все-таки час диктує нові правила, я сам активно цьому допомагаю і бачу, що такої небезпеки, яку я мав для свого бізнесу 15 чи 20 років тому, нині вже немає. Все-таки суспільство стало набагато демократичнішим, сміливішим, відкритішим. Сподіваюсь, що люди на виборах не підтримають тих, хто дурив їх усе життя. Тобто загалом я налаштований оптимістично.

– Ви говорите про Костопільщину як про своєрідний заповідник старої влади і про свої намагання об'єднати людей заради того, щоб владу оновити. Цікаво, як реагують на це костопільчани, чи не бояться ставати в опозицію до тих, хто при владі?
– Люди дуже цікаво реагують, оскільки для жителів нашого міста наш мер Євгеній Денисюк уже став таким своєрідним Леніним. Люди вже просто не уявляють, як його можна публічно критикувати. Як це так можна допустити навіть у думках, що ми його змінимо на когось іншого. Йому ж ніколи не було конкурента, він, мовляв, не може не перемогти. І ми боремось саме з такою стереотипністю нашого жителя. І в нас є певні успіхи. Люди сприймають наші тези, мої особисті тези, тези нових політичних сил... Я думаю, що ми переможемо.

– Як відчуєте, що ваша діяльність досягла мети? Що має змінитися?
– Я собі за результат ставлю зміну поколінь у політиці. Якщо ми зможемо забезпечити прихід до влади, прихід у депутати нових людей — хай це будуть молоді, свіжі, які, мовляв, не мають досвіду — але про який досвід ми говоримо? Досвід брехні і крадіжок? Це не той досвід, який потрібен Костопільщині!

Отже, чим більше ми побачимо свіжих політичних облич – тим більше шансів на краще майбутнє для місцевої громади, тим спокійніше я спостерігатиму за тим, що відбувається в нашому місті. Тобто головна моя задача — спонукати людей, провокувати, якщо хочете, – провокувати йти у владу, не боятися, не думати, що я не розумію, я не вмію... Іти і робити!

Дивитись відео

– Чимало активних, дійових, прагматичних людей, людей конкретних справ, не хочуть іти в політику, вважаючи, що це бруд, це корупція, це лише заплямує репутацію... Ви стикаєтесь з такою позицією?
– Постійно. В тому то й головна проблема нашої української політики, що люди здоровомислячі, прагматичні, які мають за собою певний життєвий досвід, життєві результати — так і говорять постійно: нащо мені той бруд, нащо ті проблеми, я от посиджу тихенько... Але саме через таку байдужість і безвідповідальність інтелектуальної частини нашого суспільства і створюються можливості для політичних проходимців, авантюристів і просто не дуже розумних людей. Бо якщо всі розумні люди скажуть, що не хочуть іти в політику — залишиться місце, і воно порожнім не буде. Прийдуть люди дурні, які почнуть керувати розумними. Тому повинна існувати відповідальність кожної людини і внутрішнє відчуття: ніхто крім нас, ніхто крім мене.

– Припустимо, що розбудили ви певну кількість розумних людей, прийшли вони у владу — де тоді себе бачить Олексій Кособуцький?
– Олексій Кособуцький очолює центральний виконком “Нашої України”. Вірю, що в нашої політичної сили є майбутнє. Тому Олексій Кособуцький буде там.

До теми:

Політик-романтик Олексій Кособуцький

Депутат Рівненської облради Олексій Кособуцький: Життя змінюють активні громадяни

Олексій Кособуцький - політик, який говорить непопулярні речі