подати
оголошення



01.06.2017, 09:00

Олена Гандзюк: Громадське здоров'я — це майбутнє нашої медицини

2 червня на сесії Рівненської обласної ради обговорюватимуть створення Обласного центру громадського здоров'я. Одним із закладів, що увійдуть до його складу, є Обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом.
Ми зустрілись із головним лікарем закладу Оленою Гандзюк, щоб розпитати про завдання майбутнього центру та про перспективи служби СНІДу в області.

- На сьогодні в Україні система охорони здоров’я практично ігнорує потреби здорового населення, тобто відсутня профілактика, – пояснює Олена Гандзюк. – Хоча загальновідомо, що профілактика хвороб — дешевша за їх лікування. Нині наша медицина, на жаль, переважно лише лікує, тобто працює з результатом. А якісна профілактика – це вплив на причини хвороб. Більшість людей звикли, що відповідальність за їхнє здоров'я повинна нести держава. Регулярний профогляд, вчасне виявлення хвороб на ранніх стадіях – усе це значно зменшуватиме витрати людей на лікування. Ринкові механізми в медицині привчатимуть цінувати власне здоров'я. Саме тому якісна профілактика захворювань є одним із компонентів громадського здоров'я.

- Отже, центри громадського здоров'я займатимуться профілактикою?
- Так, але не лише. Загалом, за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, є 10 операційних функцій центрів громадського здоров'я. Якщо, приміром, говорити саме про профілактику, то нам потрібно її осучаснювати - не просто проводити лекції або поширити листівки “для галочки”, аби прозвітуватись про охоплення якнайбільшої кількості населення. Є сучасні тренінгові програми, є інструменти зворотнього зв'язку — тобто нині є достатньо розробок, зокрема, міжнародних, які сприяють доступному та ефективному проведенню профілактичної роботи серед різних груп населення.

Створення Центрів громадського здоров'я загалом передбачає переформатування на сучасний лад не лише санітарно-освітньої роботи, а й таких напрямків як епідеміологічний моніторинг та медична статистика. Для цього потрібно використовувати новітні інформаційно-аналітичні інструменти, що функціонують в режимі реального часу. Приміром, статистика щодо різних інфекційних хвороб повинна бути уніфікованою і збиратись в одному місці, а не так як зараз: дані щодо туберкульозу ідуть в один інститут, стосовно СНІДу — в інший, а випадок сказу десь у районі взагалі, можливо, спершу зафіксують вручну “паличкою” в журналі, а колись вже передадуть “вище”... Натомість потрібно зробити так, аби статистика, по-перше, оперативно збиралась, по-друге, була уніфікованою, і, найголовніше, - слугувала основою для аналізу та подальших управлінських рішень.

- На базі яких закладів буде створений Центр громадського здоров'я на Рівненщині?
- Передбачається, що його основою стануть три медичні заклади: Обласний центр здоров'я, Обласний центр медичної статистики та Обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом.

- Тобто Центр СНІДу передбачається ліквідувати?
- Жодним чином. Уся робота з допомоги ВІЛ-інфікованим продовжуватиметься в повному обсязі.

- Тоді чому і яким саме чином інтегрується в структуру Центру громадського здоров'я обласний Центр СНІДу?
- По-перше, у 2015 році Україна взяла на себе це зобов'язання в рамках Стратегії об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД, яка має назву "90-90-90". Це означає, що 90% ВІЛ-інфікованих мають знати, що вони інфіковані. 90% людей із ВІЛ повинні перебувати на антиретровірусній терапії (тобто отримувати спеціальне лікування), і в 90% з них вірус в крові має пригнічуватися. Саме це є базою тих змін, яких зазнає служба СНІДу. Тому що реалізація Стратегії “90-90-90” неможлива без охоплення більшої кількості людей швидким тестами на виявлення ВІЛ. А для цього потрібно децентралізувати роботу, щоб більша її частина відбувалась на первинному рівні. В цьому напрямку й розвиватиметься наш Центр.

По-друге, ми хоча й порівняно молода структура (центр почав функціонувати на Рівненщині 15 років тому), але вже працювали на тих сучасних засадах, які маємо покласти в основу роботи Центру громадського здоров'я. Тобто потужна профілактична робота, сучасна статистика в режимі реального часу, вагомі напрацювання в роботі з міжнародними донорськими структурами — все це у нас уже є. І ці досягнення можна інтегрувати в більш широкий контекст, тобто поширити й на інші напрямки медицини, а не тільки на профілактику і боротьбу зі СНІДом. Адже 86% випадків смертності в Україні мають лише чотири основні причини: серцево-судинні захворювання, рак, діабет і хронічні хвороби. Тому сьогодні має сенс говорити саме про профілактичну роботу в комплексі.

Третя причина — медична реформа, старт якій нині вже дано. Кошти “підуть” за пацієнтом, який укладатиме угоду з лікарем. І якщо допомогу можна надати на первинному рівні – тобто в сімейного лікаря за місцем проживання – то, звісно, виникає питання, яку нішу займуть за нових умов заклади медицини вторинного і третинного рівнів. Такі, зокрема, і як обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом.

Якщо просто сидіти і чекати, роблячи вигляд, ніби нічого в галузі не змінюється, - нам просто не вистачить коштів на функціонування. Тому що кошти, за умови зміни схеми фінансування, підуть за хворим. Тобто переважно на первинний рівень. Отже, будьмо реалістами. У нашій області епідемічна ситуація зі СНІДом загалом благополучна. Кількість хворих — порівняно невелика. Більшості з них можна допомогти на первинному рівні. Обстеження з допомогою швидких тестів цілком можна зробити в умовах ФАПу. Призначити лікування теж зможе сімейний лікар, адже в більшості випадків йдеться про стандартний набір медикаментів, які людина може отримувати за місцем проживання. А наблизити послугу до пацієнта — одна із засад медичної реформи.

За таких умов закладу третинного рівня, яким є наш Центр, залишаться складні випадки, яких порівняно небагато. Тому треба працювати на випередження і вже сьогодні моделювати нову схему роботи, яка будуватиметься на двох засадах — децентралізація та інтеграція в громадське здоров'я. Таким чином ми зберігаємо саму службу СНІДу в області, адже служба — це не стіни й кабінети, а система заходів. Ми зберігаємо центр у тому форматі, який буде необхідний на третинному рівні — вузькоспеціалізована допомога у складних випадках, а решта послуг, разом із коштами, ідуть на первинний рівень, найближче до пацієнта. А хворому важливо не яка юридична особа його обслуговуватиме, а щоб допомога надавалась вчасно і якісно.

Систему заходів із профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією ми за ці 15 років напрацювали дієву. Тому створення Центру громадського здоров'я, в який буде інтегрований Центр СНІДу, переконана, дасть змогу перевести нашу попередню роботу на якісно новий рівень. А те, що Рівненщина визначена Міністерством як пілотна область зі створення Центрів громадського здоров'я, дасть змогу напрацювати цінний досвід, який згодом буде поширений в Україні, з одного боку, а з іншого — отримувати відповідну допомогу від донорських структур, аби запроваджувати у нас усе передове і сучасне, що з'являється в галузі. Тому сподіваюсь, що депутати обласної ради підтримають наші напрацювання, адже їх мета — сприяти зміцненню здоров'я людей.

До теми

Головний лікар обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІДом Олена Гандзюк: Бути готовим до змін – надзвичайно важливо

Успішні жінки Рівненщини: життєва філософія Олени Гандзюк

В Острозькій академії - нова спеціальність «Громадське здоров’я»
Коментарі:




Бесплатка
Останні новини


Новини партнерів