Головний лікар обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІДом Олена Гандзюк: Бути готовим до змін – надзвичайно важливо

Торік виповнилось 15 років відтоді, як Олену Гандзюк призначили головним лікарем обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Це був 2001 рік, проголошений в Україні Роком боротьби зі СНІДом. Повноцінно працювати заклад почав у 2002-2003 роках. Півтора десятки років потому Олена Василівна знову відчуває себе в ролі першопрохідця: медична реформа, яка розпочинається в Україні, вимагає від керівників закладів охорони здоров'я і стратегічного мислення, і вміння зберегти керованість ситуації в умовах ринкових трансформацій.

– Система охорони здоров’я успадкована з радянського періоду (комплексна модель Семашко) і спрямована на утримання лікарень, профілактика фактично відсутня, – розмірковує вголос Олена Василівна. – Трудове законодавство у нас серйозно не змінювалось з часів Леніна. Керівнику бюджетної установи важко і заохочувати працівника, і накласти стягнення. Тотальна зрівняйлівка в оплаті праці не стимулює медиків розвиватись. Ось працюють два терапевти: до одного черга, іншого – обходять десятою дорогою. Але наприкінці місяця кожному на карточку прийде однакова до копійки зарплатня. А останнє підвищення мінімальної зарплати ще й зрівняло лікарів із санітарками. Звісно, важливість праці молодшого медперсоналу не можна недооцінювати, але такий підхід – неправильний, якщо вся країна розвивається на ринкових засадах. Але говорити, що важко тільки зараз – теж невірно. Ми пережили 90-ті роки, тоді було ще важче. Рано чи пізно узаконять поняття “медична послуга”, і вона матиме конкретну вартість. Створиться конкурентне середовище в медицині, і самоліквідується те, що не є конкурентноздатним. Лікарням нададуть функції підприємств, але, звісно, певний обсяг безкоштовних послуг гарантовано залишиться для соціально незахищених. І ось наскільки легко буде працювати багатьом вже в цьому новому конкурентному середовищі – це ще те питання!

Сутність змін, які очікують на медицину вже починаючи з нинішнього року, – у змінах механізмів фінансування галузі, а це автоматично спричинить трансформації і в охороні здоров'я в цілому. Здавалося б, у фокусі очікуваних реформ – не так заклади, як процеси: бюджетування, планування. Але саме це і є рушієм змін: кошти “підуть” за пацієнтом, який укладатиме угоду з тим чи іншим лікарем. Якщо допомогу такий хворий може отримати на первинному рівні – тобто в сімейного лікаря за місцем проживання – то, звісно, виникає питання, яку нішу займуть за нових умов заклади медицини вторинного і третинного рівнів. Такі, зокрема, і як обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом.

– Сьогодні я як керівник закладу думаю не про те, як зберегти його за будь-яку ціну, а про те, як змінитися, щоб забезпечити ефективне надання медичних послуг і в майбутньому, – ділиться турботами Олена Гандзюк. – Що можемо зробити унікального у стінах нашого центру – такого, що не зроблять ні в районній лікарні, ні тим більше у сільській амбулаторії – щоб наш хворий до нас приїхав? Як зберегти напрацювання останніх 15 років і керованість процесів в умовах реформування охорони здоров'я?

Саме на це спрямовує Олена Василівна зусилля очолюваного нею колективу. Послідовно і терпляче доводить до кожного працівника невідворотність змін, які часом мають спонукати переглянути щось і у власній роботі. Адже медицина, що реформується, – це насамперед конкуренція, причому як серед лікарів, так і серед медсестер. Адже навіть ін’єкцію можна зробити по-різному... І пацієнт, який матиме можливість вибору, це буде бачити – і відповідно реагувати. А реакція пацієнта, втілена в угоди з лікарями, – це майбутній заробіток медперсоналу.

– На сьогодні в Україні система охорони здоров’я практично ігнорує потреби здорового населення, тобто відсутня профілактика, – продовжує ділитись наболілим Олена Гандзюк. – У цьому я бачу один із дуже перспективних напрямків на майбутнє – наочних результатів за рік-два, звісно, не буде, але саме в такий спосіб можна закласти серйозний фундамент для оздоровлення населення на перспективу. Тому уважно вивчаю перспективи створення Центрів громадського здоров'я, які мають запрацювати в результаті медичної реформи. Це переформатування на сучасний лад таких напрямків роботи, як епідеміологічний моніторинг, медичної статистики та санітарно-освітньої роботи. Якщо озброїтись сучасними підходами до профілактики й використовувати новітні інформаційно-аналітичні інструменти, що функціонують в режимі реального часу, – за цим велике майбутнє. Адже нині наша медицина, на жаль, переважно лише лікує, тобто працює з результатом. А якісна профілактика – це вплив на причини хвороб. У нас більшість людей звикли, що відповідальність за їхнє здоров'я повинна нести держава. Страхова медицина, до якої ми неминуче прийдемо, поставить усе на свої місця: бути здоровим стане елементарно вигідно. Регулярний профогляд, вчасне виявлення хвороб на ранніх стадіях – усе це значно зменшуватиме витрати людей на лікування. Ринкові механізми в медицині привчатимуть людей цінувати власне здоров'я.

...Уся розмова з Оленою Василівною вийшла на тему змін. Змін, які супроводжують усе наше життя, але які ми не завжди помічаємо і до яких не завжди буваємо готові. Але якщо брати на себе відповідальність, дивитись на перспективу і вже сьогодні відповідати на питання завтрашнього дня – зміни не лякатимуть, а зможуть зробити нас сильнішими. Якщо ми самі того прагнемо. Як прагне того Олена Гандзюк – багатогранна і цікава особистість, яка встигає очолювати медичний заклад, бути засновником благодійного фонду “Наше майбутнє”, вишивати картини, вирощувати більше 400 сортів ірисів, бути турботливою дружиною для чоловіка Віталія та мамою для сина Олега і доньок Софії та Соломії. Подумалося: біля таких успішних жінок і сам заряджаєшся енергією для повного, насиченого життя.



До теми:

Головний лікар Центру профілактики та боротьби зі СНІДом Олена Гандзюк: "Квіти - частинки раю на землі"

Успішні жінки Рівненщини: життєва філософія Олени Гандзюк

Вишиті картини рівненського лікаря Олени Гандзюк