Василь Зима - відомий не лише як телеведучий телеканалу "Еспресо", але й як талановитий прозаїк та поет.

Нещодавно він написав новий вірш про поетів.

"До речі, в часи глухого застою і тотального "совка", саме поети говорили те, що давало надію, робили те, що ламало систему і не давали затвердіти серцям... Поети і зараз потрібні, бо вони не від світу цього", - прокоментував поет свій твір.

Василь ЗИМА


Поети не мають старіти,
Ні душею, ні тілом, власне,
Поети - дорослі діти,
Для всіх поколінь невчасні...

Для всіх поколінь потрібні,
І болісні, як хвороба,
Лиш Господові підзвітні,
По грішному світу ходять..

Поети завжди печальні,
Ховають за сміхом смуток,
Як жертви оті сакральні,
Голгофи не оминути...

Їм більше болить, ніж завше
Болять нам вселенські бІди,
І п'ють із гіркої чаші,
Всміхаючись нам для виду...

Їм щось таке з неба впало,
Їх демон чи ангел може,
Чи боги отак зіграли,
В захмарній химерній ложі

Поети до смерті люблять,
До ран у серцях пробитих,
Без цього вони загублять,
Саму свою здатність - жити...

Поети не пишуть вІршів,
Вони витікають з кров'ю,
В холодній кімнатній тиші,
В розмові з самим собою...

Якби їх раптОм не стало,
Отак просто - раз і зникли,
Ми б навіть не помічали,
А з часом би просто звикли...

А потім би наші душі,
ЗатвЕрдли, немов алмази,
І проза щоденна душить,
І тоскно якОсь одразу...

Не п'ється вино і пиво,
Незримі стискають пута,
І хочеться раптом дива,
Живого поета - чути...

Ми звикли, що є - незриме,
Оте, що торкнеться раптом,
Магічні натхненні рими,
ОлЮднять безликий натовп...

Цінуйте поетів, дійсно,
Вони не такі, інакші,
І навіть якщо безвісні,
Вони все одно прекрасні...

Вони не вмирають, просто,
Повірте, це так і є,
Приходять до нас у гості,
А потім їх не стає...

Тому, поки є, читайте,
І слухайте їхній голос,
Поети - космічні зАйди,
Що просто за нас боролись...

Що просто робили, певно,
Найважчу у світі справу:
Прожили життя - даремно,
Бо просто його - віддали...

Нічого вони по сОбі,
У світі цім не залИшили,
Таке от незвичне хоббі,
Людей лікувати вІршами...

Поети не мають старіти,
Та рідко коли вдається,
Поети - дорослі діти,
З великим-великим серцем...

Перед цим Василь Зима написав зворушливий вірш про Захисників України. А також кілька ліричних та філософських віршів.