Леся Українка не раз відвідувала і Рівне. Тут деякий час мешкав її дядько Михайло Драгоманов. Приїздила вона сюди разом із матір’ю Оленою Пчілкою.
Улітку 1881 року, в 10-річному віці, Леся з мамою і сестрою Ольгою побували в селі Чекна (нині Межиріччя) Млинівського району. Тут вона записала чимало веснянок, народних обрядів.
«Леся, старша за мене на шість років, і без порівняння вразливіша, — пам’ятала ті чекнянські веснянки все своє життя», — писала у своїх спогадах Ольга Косач («Спогади про Лесю Українку», Київ, 1963 рік). Тут, у Чекні, Леся вперше почула «Подоляночку», «Женчичок-бренчичок», «Зайчик», «Рак-неборак» та інші дитячі пісні. Потім вона включила їх у тексти до збірника «Детские игры, песни и сказки Ковельского, Луцкого и Новоград-Волынского уездов Волынской губернии Волыни. Киев. 1903 год». Ще через кілька років Микола Лисенко видасть збірник народних пісень для учнів народних шкіл, де чекнянські веснянки позначені: «с.Чекна Луцького повіту», розповідає “Україна молода”. Леся Українка була переконана, що це село належить саме до Луцького повіту, оскільки від нього до Луцька – дуже близько.
Літературні ювілеї Рівненщини-2013
До слова, якщо у Луцьку вулицю Лесі Українки знають, певно, всі (адже це – пішохідна вулиця в центрі міста), то рівненська вулиця Лесі Українки – значно менш відома. Це невелика вуличка в районі Дворця, забудована приватними будинками.
