Коли 26 грудня 2010 року співробітники спецпідрозділу СБУ “Альфа” затримали Юрія Луценка, багато хто звернув увагу на те, що екс-міністр внутрішніх справ останнім часом офіційно працював… заступником головного редактора газети “Сільські вісті”. “Роман із журналістикою” в Луценка насправді давній. Як і знайомство з учасницею нашого рейтингу. За двадцять років до арешту Луценка майбутній міністр і майбутня редактор співпрацювали, видаючи газету “Рівне Бульвар”. (Ніякого “Бульвару Гордона” тоді ще не було.)
У ті часи на рівненському “Газотроні”, де, власне, й розпочиналась журналістська дорога Валентини Шах, люди робили стрімку політичну кар’єру. У тодішній міській раді “газотронівці” утворювали цілу неформальну групу, начальник цеху заводу Василь Марчук був обраний міським головою Рівного, директор заводу Роман Василишин ― став представником Президента в області. Це були перші роки становлення демократії, роки національної романтики і розвалу планової економіки.
Багато хто з героїв тих часів давно пішов у політичне небуття. Але так само багато ― залишились у “обоймі”, незалежно від зміни влади.
Валентина Шах, її колега по “Рівне Бульвару”, а згодом і по “Рівне вечірнє” Жанна Пінчук та майбутній шеф у “РВ” Микола Несенюк знають про цих людей стільки, скільки знає мало хто в місті. Міцна вкоріненість у рівненські реалії ― один із секретів успіху газети, яку редагує Валентина Шах. А сама вона, полюбляючи подорожувати світом, зізнається, що, відвідавши якось восени Надслучанську Швейцарію, привезла звідти більше вражень, ніж… із Таїланду.
І не лише вражень привезла чимало, а й чудових пейзажних фото. Та фотографувати Валентина Шах полюбляє не лише краєвиди ― має оригінальну колекцію світлин із чудернацькими скульптурами, яких так багато на вулицях містечок тихих спокійних країн цивілізованої Європи…
А ось фото Валентини Шах з політиками та чиновниками бачити не доводилось. Можливо, тому, що спілкування з ними ― це для неї насамперед робота. Здобути прихильність редакторки популярної газети прагнули за ці роки чимало “сильних світу цього”. Але Валентині Шах вдається, з одного боку, толерантно спілкуватися з чиновниками різного забарвлення, а з іншого ― обмежувати близьке коло спілкування справжніми давніми друзями. Вміння зберегти цей баланс, помножене на популярність газети, яку редагує Валентина Богданівна, у підсумку й дало високе місце в рейтингу.
