“Лаврентій Берія” — таке неофіційне прізвисько вже роками супроводжує керівника апарату облдержадміністрації Андрія Олександровича Лавренчука. І не тільки тому, що він по характеру дуже замкнута, мовчазна людина. А тому, що й завдяки такій посаді практично всі рішення та зміни, які виникають в ОДА, “проходять” через його руки.
Лавренчука охарактеризувати можна буквально однією фразою: “Змінюються керівники області, змінюється політичний розподіл в адміністрації влади — він же лишається незмінним”.
Андрій Олександрович керував апаратом РОДА за Сороки, за Василишина, за Матчука (була лише невеличка перерва, коли головував Червоній — у той час Лавренчук займався викладацькою роботою). Тепер же він там і за Василя Берташа.
Як видно, політичні спрямування його прямих керівників за стільки років — найрізноманітніші. Можливо, тому особа Андрія Олександровича така стабільна, бо він якраз позапартійний… “Немає партії, якій би я віддався”, — вважає чиновник.
Чи не в єдиному своєму інтерв’ю (газеті “ОГО”, до речі) Лавренчук зізнавався, що “зрозумів: колись в адміністрації робилось багато речей, за які тепер мені хочеться плакати…” І про всі ці речі він чудово знає, тому що… має відмінний слух. Пригадується, як на одній з колегій РОДА на запитання: “А чому Лавренчук постійно мовчить?”, його колега відповів: “Він не мовчить. Він слухає”.
Втім, незважаючи на закмнутість, Андрій Олександрович любитель екстремального полювання. До серйозної травми у ДТП обожнював грати у футбол. А в часи бурхливої молодості частенько грав на ударних у різних музичних гуртах.
Зараз же надає перевагу відпочинку з дружиною у театрі, або ж забавлянням з онуками.
Партнер проекту: Асоціація працівників будівельної галузі м.Рівне та Рівненської області
