У народі Микола Чудотворець – популярний святий. Колись у цей день господарі виводили коней у поле на першу пашу й з цієї нагоди посеред села священики служили молебні та кропили коней святою водою. У полі вершники їздили верхи – щоб нечиста сила коней не мучила.
Від цього дня починали стригти овець і сіяти гречку, а звідсі й прислів’я: до Миколи не сій гречки і не стрижи овечки.
На Київщині та Поділлі колись у день весняного Миколая робили заздравні обіди, які звались нікольщиною, а звідсі й приказка: понаставляли тих мисок, як на нікольщині.
У народі вважається, що святий Микола Чудотворець є покровителем мореплавців і всіх подорожуючих. Чорноморські моряки поклоняються двом Миколаям: морському і мокрому. Морський Микола керує кораблями, а мокрий – водами. Під час бурі на морі моряки моляться святому Миколаєві, щоб він порятував їх від нещастя. При виникненні загрози, що корабель може потонути, моряки виносили образ Миколи Чудотворця на палубу й молили святого про спасіння.
