Полікарп народився близько 69 року в Смирні (нині Ізмір, Туреччина) і став учнем святого апостола Івана Богослова. Саме він висвятив його на єпископа Смирни у 96 році.
Полікарп відзначався непохитною вірою та ревністю у служінні Христу. Він не лише зміцнював свою паству, а й залишив після себе послання, найвідомішим з яких є лист до филиппійців. Однак його шлях віри завершився мученицькою смертю: 155 року він постраждав від римських гонителів, відмовившись поклонятися язичницьким богам. Його стратили на вогнищі, а його стійкість і самопожертва стали прикладом непохитної відданості Христу.
Окрім церковного значення, цей день у народі мав свої особливі прикмети. Наші предки спостерігали за природою, вірячи, що вона може підказати, якою буде погода в майбутньому. Якщо тетерев починає голосно кричати – весна вже не за горами. Туман, що спустився на землю, віщує дощове та негоже літо. Якщо коні вкладаються на землю – варто чекати хуртовини, а густі та високі хмари обіцяють гарну погоду.
Тож цей день нагадує не лише про силу віри та духовну відданість, а й про споконвічну мудрість наших предків, які вміли читати знаки природи.
