На той час йому було вісім років. Через півстоліття він стане першим Президентом незалежної України.
До постаті Леоніда Кравчука ставляться неоднозначно. Для одних він – символ найбіднішого й найнестабільнішого періоду розвитку новітньої України з його базарною стихією, тисячовідсотковою інфляцією та сумнозвісною тачкою-кравчучкою, яка в ті роки допомогла вижити мільйонам людей. Інші заперечать: держава ж тоді – ледь з’явилась на світ, дитина в такому віці теж падає, навчаючись ходити, та пісяє в підгузки. Тож невже, мовляв, відразу після здобуття незалежності Україною мали потекти молочні ріки?..
Хтось дорікає Кравчуку комуністичним минулим і невиразною позицією під час ГКЧП, хтось – акцентує увагу на тому, що з Компартії він вийшов у серпні 1991-го і на вибори Президента йшов уже позапартійним, причому – за підтримки не лише “червоних”, а й частини націонал-демократів. А можна пригадати й тривалий “роман” Кравчука з іншими “демократами” – з префіксом “соціал” та словом “об’єднані” в дужках. А також – провал на парламентських виборах-2006 разом із виборчим блоком під надто вже промовистою назвою “Не так!”. Але в пам’яті інших із ім’ям Президента з Житина асоціюються передусім свіжіші спогади, де Леонід Макарович виявляв патріотичну, проукраїнську позицію.
Першому Президенту незалежної України Леоніду Кравчуку – 80!
…Можна, звівши докупи ці та інші численні факти з довгої політичної біографії нашого відомого земляка, дорікнути Кравчуку в непослідовності, періодичній зміні політичної орієнтації. А можна – згадати, що свого часу він зважився піти на дострокові вибори Президента, і, програвши Леонідові Кучмі, визнав поразку й цивілізовано передав йому владу. До речі, чи не вперше на пострадянському просторі. Можна, звісно, пригадати прізвисько “хитрий лис”, асоціацію з висловом “пройти між крапельками”, що приліпилась до Кравчука, та його філософське “маємо те, що маємо” – але чи не завдяки саме цьому одвічному українському прагматизмові становлення незалежної України пройшло без крові та конфліктів?
А політичні симпатії… Знаючи хоч трохи мінливість української політики та умовність всього того, що написано на партійних прапорах, – хто ризикне дорікнути Кравчукові у міграціях між політичними таборами? Та й чи варто це робити, якщо він усе одно – вже в історії?! Перший Президент, як і перше кохання, – не забувається. Ім’я та діяльність уродженця села Великий Житин на Рівненщині Леоніда Макаровича Кравчука – це важлива сторінка новітнього українського державотворення. А не повторювати помилок минулого, робити з них висновки і впевнено крокувати в майбутнє – це відповідальність тих, хто перебуває на передових позиціях українського політичного і державного життя нині.
