Це свято безпосередньо пов’язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Святкується воно на сороковий день після Великодня.
Згідно із текстами Нового Завіту, Вознесіння Господнє – день, коли Ісус Христос вознісся на Небо і сів “праворуч Отця”. Ісус Христос явився своїм учням в Єрусалимі та звелів чекати пришестя Святого Духа. Він піднявся з учнями на гору Єлеонську, де востаннє благословив їх і вознісся на небо.
Народні прикмети та звичаї про свято Вознесіння
Вважалося, що на Вшестя найкраще росте будь-яке зело. Чи у полі, чи в лісі, чи в саду “все зноситься від землі до неба”. Щоб не заважати його благословенному буянню, селяни у цей день не працювали, а лишень посилали молитву Творцеві.
Коли наступні свята та вихідні дні
Вознесіння — остання межа посіву зернових та городини. Цю роботу завершували до Зелених Свят, адже через десять днів надходить Трійця.
За прикметами, гарна погода на Вознесіння віщує добрий врожай, а сльота — на недорід. Позаяк на таке велике свято негоже було братися за тяжку роботу, то селяни родинами йшли в поле оглянути посіви, бо жито під цю пору вже колос викидає.
