Україна розпочинає масштабну реформу у галузі тваринництва та правил утримання домашніх улюбленців, адаптуючи національне законодавство до норм Європейського Союзу. Заборона кліток та болючих процедур, обмеження кількості тварин – базові пункти законопроєкту №11328.
Ключовим вектором змін є поступова відмова від обмеження простору для тварин та впровадження стандартів, що базуються на концепції «п’яти свобод». Основною передумовою для таких кроків на рівні ЄС стала громадянська ініціатива, яку підтримали понад 1,4 мільйона осіб, що згодом трансформувалося у стратегічний план повної заборони кліткового утримання сільськогосподарських тварин до кінця 2027 року.
Законопроєкт №11328 та нові вимоги до утримання в Україні
У січні 2026 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт №11328, який закладає правову основу для гуманізації галузі. Документ спрямований на мінімізацію страждань тварин і забезпечення умов, що максимально відповідають їхнім біологічним потребам. Нові правила розповсюджуються не лише на промислове розведення, а й на приватний сектор та використання тварин у публічному просторі.
Важливим аспектом законопроєкту є заборона на проведення болісних процедур, що мають виключно косметичний або господарський характер без медичної необхідності. Мова йде про купірування вух, хвостів або видалення кігтів. Крім того, документ встановлює чіткі параметри для вольєрів та майданчиків, унеможливлюючи використання тісних кліток, де тварина не може вільно розвернутися або прийняти природну позу.
Регулювання умов для домашніх та сільськогосподарських тварин
Реформа передбачає диференційований підхід до різних категорій утримання. Для сільськогосподарського сектору (кролівництво, птахівництво) перехід на системи вільного вигулу потребуватиме модернізації виробничих потужностей. Це дозволить українським виробникам зберегти доступ до європейських ринків, де вимоги до етичності продукції стають дедалі суворішими.
Щодо утримання тварин у міських умовах, то тут впроваджуються нормативи щільності заселення в багатоквартирних будинках. Зокрема, пропонується обмежити кількість домашніх улюбленців до трьох котів або двох собак в одній квартирі. Така норма покликана запобігти створенню стихійних розплідників та забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних стандартів у житловому фонді.
Правові наслідки та відповідальність за порушення
Законодавство чітко розмежовує типи відповідальності за неналежний догляд та жорстоке поводження. У разі недотримання гігієнічних норм або виявлення фактів утримання на короткій прив’язі застосовуються адміністративні штрафи. Проте за дії, що призводять до каліцтва чи смерті тварини, передбачено посилену кримінальну відповідальність.
Державний контроль поширюється і на сферу маркетингу та розваг. Забороняється залучення тварин до виставок, рекламних зйомок або кіновиробництва, якщо умови праці загрожують їхньому життю чи здоров’ю.
Посадові особи та громадські діячі підкреслюють невідворотність цих змін для європейської інтеграції України:
«Гуманне суспільство починається з того, як ми ставимося до тих, хто не може за себе постояти. Клітка — це не дім, це обмеження права на життя»
Висновки та адаптаційний період
Перехід до нових стандартів не буде миттєвим, оскільки держава передбачає адаптаційний період для бізнесу та приватних власників. Основними критеріями оцінки умов утримання стануть:
- забезпечення вільного доступу до свіжого повітря та сонячного світла;
- відсутність постійної фіксації тварин на прив’язі;
- дотримання площі, що дозволяє реалізацію природних поведінкових актів;
- відсутність фізичного впливу, що завдає болю або стресу;
- контроль чисельності тварин у житлових приміщеннях.
Впровадження законопроєкту №11328 є логічним продовженням стратегії захисту навколишнього середовища. Це дозволить зменшити рівень агресії в суспільстві та сформувати відповідальне ставлення до екосистеми, що є невід’ємною частиною сучасних цивілізаційних норм.
Читайте також: Кладовища для тварин в Україні: де поховати домашнього улюбленця
