«При всій надзвичайній повазі до нього у мене давно виникала думка, що це гімн народу, який добивається своєї державності, а не народу, який має свою державу», – цитує священослужителя risu.org.ua. Як стверджує архиєпископ, слова, що віднесені до майбутнього часу, як то «усміхнеться доля, згинуть вороженьки, запануємо у своїй сторонці», «з одного боку надихають на боротьбу, але з іншого – опосередковано стверджують, що зараз у нас нема долі, ми не пануємо в своїй державі, бо вороженьки не згинули».
«Так було 150 років тому, коли писався гімн. Але з 1991 р. є незалежна Україна, тому слова головної пісні мають утверджувати нову реалію, бути стверджувальними, а не як раніше, у час бездержавності – очікувальними», – аргументує він свою думку. «Мені можуть заперечувати, що «це – не наша держава, ми в ній не пануємо» тощо, але ці твердження – політичні, тому за своєю суттю – мінливі. А гімн має утверджувати, що Україна є державою, в якій панує український народ і це принцип, вищий за будь-який сучасний політичний стан», – пояснює владика Євстратій.
Архиєпископ вважає, що дискусію на цю тему варто продовжити і водночас пропонує «свій варіант – складений з максимальним наближенням по звучанню до нинішнього тексту:
Ще не вмерла України ні слава, ні воля,
Вже (І) нам, браття-українці, усміхнулась доля.
Гинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Та пануємо ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Гімн України на поєдинку Кличко-Повєткін заспівала Джамала, а гімн Росії – Кобзон
Пропозиція владики Євстратія викликала сотні коментарів у соцмережах. Підводячи перші підсумки дискусії, автор ідеї оприлюднив на своїй сторінці у Facebook такі висновки:
1. Категорично проти змінювати слова гімну зараз, самовільно. Гімн – пісня єднання, співати його слід всім разом однаково, а не кому як бажано.
2. Питання до змісту є не лише у мене, але у багатьох. Тому в майбутньому, коли будуть вирішені більш актуальні питання державотворення – до цієї теми будуть повертатися. Бо як бачу, моя думка – лише крапля в океані співзвучних.
3. Вважаю, що треба популяризувати духовний гімн “Боже Великий, Єдиний…”, щоби він був ширше знаний в народі, зі словами. Наприклад, починати якісь заходи державним гімном, а завершувати молитвою “Боже Великий…”
4. Століттями Українська держава – це була наша національна ідея. Звідси – зміст вірша Чубинського, який став національним гімном, звідси гасло “Здобудь Українську державу або згинь у боротьбі за неї!”.
З 24 серпня 1991 року Українська держава – є. З усіма недоліками та проблемами, але вона є, вона здобута.
Тому щоб не втратити свою державність маємо розбудовувавати цю Українську державу. Бо у пошуках ідеальної Української держави можемо розсваритися так, що згубимо Україну. Про це нам нагадує і гетьман Мазепа у своїй думі, яку наводив раніше.
Отже, в нашій віковій національній ідеї “боротьба за Українську державу” повинен бути новий, відповідний сучасності ключовий акцент: розбудова держави. Не звичне сподівання на світле майбутнє, а творення можливого ліпшого вже зараз.
Бо, зрештою, Українська держава – не мета життя українського народу, а засіб , інструмент для побудови його кращого життя.
А що думаєте про пропозицію архиєпископа Євстратія ви? Висловлюйте свої думки у коментарях!
Редакція звертає увагу коментаторів на необхідність дотримання поваги до державних символів України. Коментарі, які не відповідатимуть цій умові, видалятимуться.
